Російський завод з виробництва скрапленого природного газу (СПГ) здійснив першу поставку до Китаю після введення санкцій США в січні, що є останнім свідченням посилення енергетичного співробітництва між Пекіном і Москвою. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Bloomberg.

Судно Valera, яке в жовтні завантажило партію газу з заводу «Газпром» у Портовій на Балтійському морі, прибуло в понеділок до імпортного термінала Бейхай на півдні Китаю. І Valera, і Портовая були піддані санкціям адміністрації Джо Байдена, щоб перешкодити планам Росії збільшити експорт СПГ.

Китай, який не визнає односторонні санкції, протягом останніх кількох місяців все частіше купує російський газ, що потрапив до чорного списку, посилюючи енергетичні зв'язки між двома країнами. Пекін також проігнорував більш широкі зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення продажу російської нафти, що, ймовірно, стане ключовою частиною торговельних переговорів між Вашингтоном і Нью-Делі цього тижня.

Росія має два відносно невеликі об'єкти з експорту СПГ на Балтійському морі, причому завод «Висоцьк», очолюваний ПАТ «Новатек», також внесений до чорного списку США. Інший російський завод, що підпадає під санкції, – «Арктик СПГ 2» в Сибіру – почав постачати паливо до Бейхая наприкінці серпня.

За даними судноплавних компаній, загальний обсяг поставок російського СПГ до Китаю, включаючи поставки з заводів, що не підпадають під санкції, з вересня по листопад зріс приблизно на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними, якщо вантаж буде вивантажено, це буде 19-та поставка СПГ до Китаю з російського заводу, що підпадає під санкції, з серпня.

У середині жовтня супутникові знімки показали, що танкер, який завантажився в Портовій, перевантажував паливо на інше судно, зареєстроване на компанію з Гонконгу, поблизу Малайзії. Це судно надсилало помилкові сигнали про своє місцезнаходження і минулого місяця було виявлено супутниками поблизу Китаю. Невідомо, де воно знаходиться зараз.

Напередодні повідомлялося, що Китай активізував створення власного «тіньового флоту» для імпорту російського скрапленого природнього газу під санкціями США, використовуючи складні технології та непрозорі схеми реєстрації суден. Китай, як найбільший у світі імпортер енергоносіїв, має достатні обсяги газу трубопроводами, але морські закупівлі через «тіньовий флот» дозволяють диверсифікувати постачання та зміцнювати зв’язки з Росією.