І перше і друге брехня. Але ця брехня потрібна Путіну для переговорів (імітації переговорів).1. Переговори в Маямі, попри багато позитивних заяв від американців, виглядає, не мають ніякого значення. Їхній результат, якщо дивитися на відкриті джерела, — пошук формули відмови України від вступу до НАТО. Я не відкрию Америку, коли скажу, що наш не вступ до НАТО був і так зрозумілий всім. Це правильні та необхідні поступки, але це ніяк не вплине на прискорення переговорного процесу. 2. З погляду США, ключем до переговорів є територіальні питання. Я вже неодноразово писав, що логіка Трампа така: спочатку він вважає, що потрібно дотиснути Україну вийти з Донбасу, а потім він  дотисне Путіна підписувати мирну угоду. 3.   Нинішній раунд переговорів, схоже, є грою американців в те, що вони готові промацувати договороздатність росіян і поки не дотискають Україну. Логіка виглядає такою: Віткофф іде у РФ і говорить: Україна не вступає в НАТО за такою-то формулою. І далі зʼявляється відповідь росіян (поки почекаємо на реакцію). Далі якщо Кремль не займе жорстку позицію, Вашингтон проведе другий раунд переговорів з нами по якомусь іншому питанню. І так далі. Читайте також: Америка має інструменти, здатні вплинути на фінал війниСхоже, що Трамп змінив стратегію бліцкригу на стратегію постійної інтенсивної човникової дипломатії. І ця зміна, видається, відбулася, з появою Кушнера в переговорній групі. Поки це все припущення. Найближчими днями ми побачимо, чи ця стратегія працює, адже росіяни будуть пробувати її ламати, а Трамп в будь-який момент може знову повернутися до ідеї бліцкригу.4. Чергове "взяття" Покровська потрібне Путіну саме для зламу цієї ситуації. Йому потрібно вже сьогодні доводити Віткоффу, що він зробив величезні прориви на фронті, й вимагати терміново приймати територіальні рішення, розуміючи, що Україна зараз на це не піде. Між іншим, йому вчергове доповіли про міфічні оточення і цей "козир" знову буде витягуватися.5. Водночас ситуація, мабуть, буде також залежати від кількох далеких від України факторів:початок загострення в Венесуелі. Ми не розуміємо яку гру зараз зіграють США;візит Макрона в Китай (3-5.12), крім розширення двосторонніх стосунків Франції та КНР, може також торкатися питання України. Недаремно відбулася зустріч Зеленського та Макрона напередодні цього візиту. Я не мав би тут ілюзій щодо швидких рішень, але точно можемо говорити про можливий початок гри Китаю по забезпеченню безпекового фактора для ЄС, де частиною цього безпекового фактора є Україна;тиск на Росію через часткове зменшення закупівлі російської нафти Індією та Туреччиною.Все це говорить нам про те, що закінчення війни до нового року стає малоймовірним. Для цього потрібно одночасно повністю викрутити руки Україні і примусити Путіна зупинитися. А це поки виглядає нереалістично. Але ми маємо розуміти: попереднім бліцкригом США досягли головного: Зеленський вже перебуває в напівпідвішеному стані, як через політичну кризу, так і через відсутність зрозумілого фінансування у 2026 році (в грудні, схоже, Єврокомісія не дасть відповіді щодо майбутніх виділеннях коштів). А тому наша позиція є доволі хиткою.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.