Ані завтра, ані післязавтра: кінець війни не залежить від переговорів

Кніксени й реверанси
Переговори між делегаціями України та США, що походили у Флориді, завершилися, після чого держсекретар США Марко Рубіо та секретар РНБО Рустем Умєров , котрий раптово очолив українську делегацію,зробили короткі заяви для преси.
Рубіо підкреслив, що Вашингтон прагне до завершення війни на умовах, котрі унеможливлять її повторне розгортання, а також до створення передумов для довготривалого розвитку України. Він наголосив, що мета полягає у тому, "аби Україна стала більш сильною і процвітаючою, ніж раніше".
Водночас держсекретар зауважив, що процес погодження позицій триває, як і подальші консультації з Росією.
"Ми заклали для цього основу в Женеві, комунікація продовжувалася протягом тижня, сьогодні був черговий (раунд переговорів -ред.), але ще є над чим працювати. Ну, і ще, звісно, іще одна сторона тут є, яка мусить стати частиною цього рівняння. І Віткофф їде до Москви протягом тижня, буде взаємодіяти з російською стороною, але ми розуміємо її позицію", - зазначив він.
При цьому Рубіо додав, що хоч залишається багато невирішених моментів, цей раунд був "досить продуктивним", і США зберігають реалістичний погляд як на складність процесу, так і на вже досягнутий прогрес.
Умєров же, зі свого боку, подякував Сполученим Штатам - як суспільству, так і політичному керівництву - а також спецпредставникові Стіву Віткоффу , зятю Трампа Джареду Кушнеру та всій американській команді за конструктивну роботу й підтримку української сторони.
"Ми говоримо про майбутнє України, говоримо про ось ці важливі справи, те, що буде важливо для України і українського народу. Сполучені Штати нас дуже в цьому підтримують, в Женеві була успішна зустріч і сьогодні це розвивається. Це була продуктивна успішна зустріч", - визнав він.
Як бачимо, ці "звіти" виявилися вкрай поверхневими й компліментарними для партнерів по перемовинах. Питань журналістів після зустрічі сторони не коментували. Втім раніше видання TheWallStreetJournalіз посиланням на високопоставленого американського посадовця повідомляло, що серед тем, котрі реально обговорювали делегації у Флориді, були графік українських виборів й можливість так званого "обміну територіями" між Україною та Росією (насправді ж - обмін українськими територіями).
Тож, за інформацією Axios, під час женевського раунду сторони змогли узгодити майже всі питання, окрім тих, що стосуються територій і гарантій безпеки. Американський високопосадовець зазначив, що Білий дім розраховував вирішити ці суперечності 30 листопада, додавши: "Українці знають, чого ми від них очікуємо".
"Із коротких, зроблених дипломатичною мовою заяв Марка Рубіо та Рустема Умєрова після перемовин випливає, що представники України своїх позицій не здали та що держсекретар поставився до цього з повагою та розумінням. Вочевидь, Рубіо добре розуміє, що процвітаючу Україну, про розбудову якої він говорив, "кращу, ніж до війни", можна говорити лише за умови надання Україні залізобетонних гарантій безпеки. Це прямо випливає зі слів Рубіо", - зауважує у Faceboookпрофесор Ігор Айзенберг , котрий мешкає у США.
Нагадаємо, 24 листопада FinancialTimesповідомила, що американський мирний план після консультацій з українською стороною був скорочений з початкових 28 пунктів до 19. А 26 листопада агентство Reuters повідомило, що початковий варіант 28-пунктного плану базувався на документі, підготовленому Росією, що його вона передала американським посадовцям у жовтні після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Вашингтоні.
Спекуляція ілюзіями
Між тим Айзенберг нагадує, що як сказав Рубіо , "в це рівняння треба вписати іншу сторону", тобто Росію. "Вписуванням" буде займатись Віткофф, який у понеділок, 1 грудня, вирушив до Москви, й, за деякими повідомленнями, разом із ним міг туди відправитися зять Трампа Джаред Кушнер .
"Що буде далі, важко передбачити. Можна припустити, що нічого нового не буде. А можна припустити, що оскільки з цієї частини "рівняння" знову виключений Рубіо, Віткофф може привезти Трампу пропозицію нової зустрічі з Путіним (так само, як він "привіз" зустріч в Анкоріджі у серпні). Може бути й так, що Трамп продовжить тиск на Україну. Достатньої інформації для того, щоб робити висновки, замало. Що точно - так це те, що Україні потрібно ретельно координувати усі свої кроки та переговірну позицію з головними гравцями європейської політики, особливо з тими, хто має сталі контакти з Трампом. Розмови, які Зеленський мав у неділю з Рютте, фон дер Ляєн та Стуббом - як раз про це", - наголошує Айзенберг .
Тож ми фактично рухаємося по колу, зауважує у блозі для NV політолог Ігор Рейтерович . За його словами, з великою ймовірністю після зустрічі Віткоффа й Путіна Росія знову озвучить свої якісь вимоги, які категорично будуть не збігатися з тими вимогами, котрі висувають Сполучені Штати разом з Україною.
"Або навіть називаємо це не вимогами, а баченням, яке представляють Сполучені Штати й Україна, принаймні з якихось ключових питань, які є погодженими станом на сьогодні", - пише політолог.
Саме тому кінець війни, мир, перемир’я або хоч призупинення бойових дій не трапляться ані завтра, ані післязавтра, - впевнений військовий і журналіст Ігор Луценко.
"Буквально через пару місяців ми зауважимо, що наступив п’ятий рік розмов про те, що війна ось-ось закінчиться. Наступить п’ятий рік медійне споглядання дипломатичних столів, людей у краватках, які невтомно роздувають свою значимість і спекулюють ілюзіями контролю та бажаннями миру", - пише він у Facebook.
Однак сила, котра керує реальністю, має зовсім іншу природу та інакшу форму, зауважує Луценко .
"Обличчя російського солдата - ось обличчя реальності. На сьогодні воно все ще повне приреченої рішучості. На нього не так вже й направлені софіти і телекамери, але саме там слід шукати відповідь на те, хто керує потаємними струнами світу, хто визначає долю планети. І поки що це потворне обличчя, обличчя огидної війни, котру росіяни ведуть проти віри, надії та любові, все ще обіцяє нам продовження марафону", - попереджає він.
За його словами, "групка пришелепкуватих забудовників, котра примхою долі і мареннями глибинного народу опинилася на високих пагорбах, вірила у те, що людьми керує не лють і любов, а якісь потаємні і нікому не видимі нитки". Ця групка сподівалася, що тепер вони стануть цими ляльководами світу, вершителями доль, котрі грошима і брехнею пройдуть світ туди й назад, продовжє Луценко .
"Але виявилося, що у людини і сестри її війни не така природа. Що навіть їх родичі забудовників по цинізму - хазяї Кремля - мислять і дихають зовсім по-іншому, хоча так само не вірять ні у що світле. Виявилося, що гроші - занадто мало для кремлівських, і що ті не зупиняться ні під яку обіцянку гешефту. Бо кров солодше за долари, карта влади завжди б’є карту грошей.Розслабити, розділити і обманути - лише для цього запускають у всі роки війни ці мирні плани. Приховати реальність, у яка вимагає менше триндіти, а більше битися, вимагає перестати чекати чуда і нарешті почати жити і радіти. Перемога вже кілька разів приходила, але нас не було вдома", - резюмує військовий.
Ірина Носальська










