В Україні досі існують пільгові умови пенсійного забезпечення, які дозволяють окремим категоріям виходити на пенсію не за віком, а за вислугою років. Тобто люди можуть отримувати пенсію вже у 38-45 років, якщо мають достатній стаж служби. При цьому загальне підвищення пенсійного віку в парламенті навіть не розглядається. Про це заявила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час форуму «Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека», повідомляє кореспондент «Главкома».

За її словами, пенсії для прокурорів та інших «спецкатегорій» є лише першою ознакою нерівності у системі, яка суперечить європейським принципам пенсійної справедливості.

«Різний пенсійний вік – це дискримінація. Усі мають виходити в 60-63-65 років, як записано в законі», – заявила депутатка.

При цьому, підкреслила Третьякова, в Україні зберігається пільговий порядок і для частини військових, які не воюють, не мають статусу учасника бойових дій, але вже отримують пенсію за вислугою років. Йдеться про оперативний резерв першої черги – ОР-1.

За даними голови Комітету соцполітики, таких осіб 146 тисяч. Це чоловіки до 60 років, які не мають інвалідності, але отримують пенсію за вислугу років – інколи вже з 38–42 років.

«Ці військові мали бути на фронті з першого дня загальної мобілізації. Ніякого бронювання для них бути не повинно», – наголосила вона.

Третьякова зазначила, що резервісти ОР-1 сьогодні працюють у різних державних установах – у секретаріаті Верховної Ради, апаратах органів влади та навіть займають виборні посади. Проте, попри статус резерву першої черги, вони не виконують своїх мобілізаційних обов’язків.

На думку депутатки, бронювання таких осіб потрібно скасувати, а саму систему спецпенсій – переглянути. Вона назвала це питанням «суспільної справедливості», що безпосередньо впливає на мобілізаційні можливості держави.

Окремо Третьякова підкреслила, що проблеми у війську, про які рідко говорять публічно, також заважають ухваленню рішень.

«Армія теж потребує реформування. Ми довіряємо їй більше за все, але це не означає, що там немає негараздів», – додала вона.

Раніше «Главком» писав, що З 4 грудня набувають чинності зміни в законодавстві, згідно з якими критично важливі підприємства зможуть бронювати військовозобов'язаних співробітників на нових умовах – на 45 днів із моменту укладення трудового договору, навіть якщо в тих є проблеми з військовим обліком.