Еспресо - інформаційний партнер заходу.Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат України, ініціатор Форуму Микола Княжицький зазначив: “Ми проводимо форум в один із найважчих часів для нашого сьогодення і майбутнього... Росія розпочала і продовжує війну проти України, щоб переписати історію для відновлення своєї імперії. Мета Москви – це перекреслити наслідки розвалу СРСР і повернути Європу до 30-х років, коли світом правила сила, зокрема тоталітарних режимів. Наша мета, щоб Україна стала повноцінним членом ЄС, попри всі спроби цьому завадити". Павел Коваль, Голова Комітету з закордонних справ Сейму Республіки Польща, уповноважений уряду Польщі з питань відновлення України наголосив: “У польських інтересах розширення ЄС. Для цього є різні приводи - і стратегічні, і безпекові. Треба продемонструвати політичну волю побудови спільної Європи, щоб Україна якомога швидше увійшла в ЄС. І не припустити, щоб Росія блокувала розширення ЄС і НАТО".Заступниця Голови Верховної Ради України IX скликання Олена Кондратюк підкреслила: "Україна вчить європейців бути сміливим. З України в цьому беруть приклад”. Віцеспікерка парламенту України Олена Кондратюк, фото: Via CarpatiaВона зазначила, що Польща була, є і буде стратегічним партнером України. Також вона навела дані соціологічних досліджень щодо ставлення поляків до вступу України в ЄС:  70% поляків підтримують розширення Європейського Союзу, понад 52% — за вступ України і Молдови. "Ключове — зберегти і посилювати позитивну динаміку", - зауважила Олена Кондратюк. А щодо нинішнього скликання українського парламенту, то надважливо, щоб депутати забезпечили адаптацію українського законодавства до європейського, щоб ми могли виконати всі кластерні вимоги". "Для росіян польсько-український конфлікт - це "політичне золото". Польща перебуває під великим тиском Росії: шпигунські акції, саботаж, випадки на кордоні, вивчення реакції на дронові атаки... На жаль, багато польських політиків беруть участь у повторенні явної дезінформації росіян. Антиукраїнські стереотипи будували ще комуністи. Зараз росіяни використовують новітні технології. Ми потребуємо спільної інституції в сфері інформаційної безпеки, яка б вивчала пропаганду технологічно: це не лише політичне рішення ", - зауважив Голова Комітету з закордонних справ Сейму Республіки Польща Павел Коваль.Микола Княжицький висловив впевненість, що більшість польського політичного класу не дозволить антиукраїнських виступів, і що польський уряд усвідомлює, наскілько українсько-польська співпраця є важливою задля спільної безпеки.Тарас Добко, ректор Українського католицького університету зауважив: “Роками історія приналежності України до Європи служила для нас альтернативою від російського впливу, підставою для нашої інтеграції в ширший європейський простір. Якщо наші взаємини будуть дружніми, імперська Росія не має шансів". Via Carpatia 2025: презентація трилогії про Василя МудрогоНа Via Carpatia 2025 презентували унікальну трилогію “Василь Мудрий. Мистецтво можливого: демократ в епоху диктатур і тоталітаризму” під науковою редакцією професорки й історикині Олі Гнатюк. Видання описує епоху міжвоєнного періоду ХХ століття через біографічну історію видатного українця Василя Мудрого, депутата та віцеспікера польського Сейму у 30-ті роки минулого століття, головного редактора газети “Діло”.Василь Мудрий був противником течії "радянизації" Галичини та розумів всю небезпеку радянського режиму для українців. Показово, що НКВС завело на Василя Мудрого одразу два формуляри - у 30-х роках і після війни.Учасники презентації наголосили на тому, що Василь Мудрий та УНДО не мали жодної  пронімецької позиції, а навпаки, орієнтувались на демократичні країни Європи, як то Велику Британію (натомість радянська історіографія наголошувала на пронімецькій орієнтації українських організацій, що не відповідає дійсності). Видання трилогії в цьому сенсі є "зброєю" проти хибних історичних тверджень та російської пропаганди.  “Вивчення таких діячів, як Василь Мудрий, важливе сьогодні, бо війна Росії проти України напряму пов’язана зі спробою повернути нас у викривлене минуле. Ми показуємо, якою насправді була історія ", - прокоментував Мирослав Чех, польський громадський діяч, журналіст українського походження.“Україна мала щастя з двома Мудрими - Ярославом і Василем. Тепер потрібен третій… А якщо ми говоримо про сучасність, то польсько-українське порозуміння таки сталося”, - зазначив доктор історичних наук, професор УКУ, директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. Івана Франка Ярослав Грицак. Традиційно форум закінчився оголошенням лауреатки та врученням Премії імені Станіслава Вінценза 2025 року. Володаркою відзнаки “За гуманістичне служіння та розвиток регіонів” стала Оля Гнатюк, професорка-emeritus Варшавського університету, викладачка Національного університету "Києво-Могилянська академія", перекладачка, історикиня.У своєму виступі під час нагородження вона зазначила, що Вінценз захоплює і як письменник, і як людина: він бачив прообраз античного міту в простій гуцульський легенді, глибину - у простому побуті та відшукував найпрекрасніше в повсякденності.“Жодна нація не має монополії на історичну правду. Спроба навʼязати опоненту свою правду приречена на поразку. А спроба видавати її за діалог переносить нас в Орвелівський “1984”, у світ поневоленого розуму і новомови. Вінценз вірив у силу діалогу. І я вірю, щі громади, суспільства і міжнародна спільнота немислимі без діалогу”, - резюмувала Оля Гнатюк.