Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Михайла Кучеренка.

На війні загинув підполковник Михайло Кучеренко із позивним Поліглот – офіцер ЗСУ, який боронив Україну у складі 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр», «кіборг», який у 2014-2015 роках пройшов пекло Донецького аеропорту. Про загибель підполковника повідомила пресофіцерка 93-ї бригади«Холодний Яр» Сухопутних військ ЗСУ Ірина Рибакова, інформує «Главком».

«…Підполковник Михайло Юрійович Кучеренко, позивний Поліглот, загинув 23 листопада 2025 року на Харківщині від поранення, отриманого напередодні під час виконання бойового завдання», – написала Рибакова у Facebook.

За словами Рибакової, Політолог був експертом у питаннях зброї та військового спорядження, стояв біля витоків airsoft у Дніпрі. Любив tactical gear до того, як це стало мейнстрімом.

«У 2014 році Кучеренко приєднався до війська, служив у 74-му розвідувальному батальйоні, брав участь у боях за Донецький аеропорт восени 2014-го. Отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня. Здобув офіцерське звання. У 2018-му став заступником начальника розвідки в 93-й ОМБр, згодом очолив розвідку бригади. Став фахівцем з БПЛА, щиро цікавився питанням, навчався, навчав інших, гуртувався зі спеціалістами, застосовував дрони на передовій – також до того, як це стало мейнстрімом», – повідомила пресофіцерка.

За словами Рибакової із початком повномасштабного вторгнення Кучеренко воював на Сумщині (Охтирка, Тростянець), потім на Ізюмщині і в Бахмуті.

Під час Бахмутської кампанії був заступником командира стрілецького батальйону. У 2023-му був переведений у 151-ту бригаду на посаду комбата.

Під час повномасштабного вторгнення у Кучеренка було кілька поранень, зокрема від вибуху ракети з «Граду» та компресійний перелом хребта.

«Михайло Кучеренко, герой-кіборг, позивний Поліглот… загинув. На фото він (ліворуч) під вогнем противника збирає все, що залишилося від танкіста, який згорів на злітному полі, щоб відправити додому сім’ї загиблого. Минуло 11 років. Тепер ховаємо його…», – написав на своїй Facebook-сторінці фоторепортер і журналіст Сергій Лойко.

«10 років тому робив з Михайлом інтерв'ю. Неймовірно обізнаний, вдумливий, порядний», –  додав у коментарях під дописом Лойка журналіст Валентин Торба. 

Михайло Кучеренко був переконаний в неминучості війни Росії проти України.

«Росія – це країна агресор. Вона окупант і поводить себе так історично не лише по відношенню до України, але й до всього світу навіть там, де у неї є начебто союзники. Війна проти України готувалася давно і не з вчора. В 90-ті роки були намагання поцупити частину української території. І не лише території. Найголовніше для Росії зберегти вплив. Для цього вона використовує цілий арсенал засобів. Пригадаймо хоча б інцидент з Тузлою. Вже тоді було зрозуміло, що Росія поводить себе саме як агресор, а не як «брат» чи дружній сусід», – наводить слова Політолога  Інна Настенко.

«Кіборг», пройшовши пекло Донецького аеропорту, наголошував, що його оборона була необхідною: «Це було стратегічно і ідеологічно важливо. ДАП став живим символом нашої боротьби і доказом того, що українці здатні протистояти російській армаді, хоч ми були у дуже невигідному становищі. Росія – це дуже потужний і дуже підступний ворог. Неправильно недооцінювати ворога. Його треба перемагати, від його нападів треба всіляко захищатись. Ми боролися і захищали свою землю. За 242 дні оборони ДАПу кожен день був героїчним. І тут неважлива різниця в інтенсивності боїв. Коли наші воїни підняли український прапор над терміналом – це було вкрай важливо і показово. Тоді з’явилось багато фейків в інтернеті, мовляв, «ДНРівці» взяли термінал і українців розбито. А ми насправді продовжували його утримувати. В нашому прапорі була величезна кількість кульових отворів. Він був розірваний від уламків мін та снарядів, але вистояв. Зрештою наш прапор був так саме стійкий, як і оборонці ДАПу».

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.