1. Наша проблема не в персонах, а в кризі системи управління. Зміна Єрмака на будь-кого не може змінити систему. Зміна персон призведе лише до посилення/послаблення певних груп впливу. І, можливо, тимчасово знизить рівень напруги в суспільстві (і це дуже важливо).2. Інституційно українська держава тримається на:силовиках, які виконують перш за все каральні, а не правоохоронні функції. Силовики є головною вертикаллю влади. Бюрократична вертикаль є вторинним елементом. І ця система утворилася не в 2019 році. Її коріння йде від часів Кучми, але в попередні часи вона мала інший рівень арбітражу і інший тип міжвидової конкуренції.регіональних елітах, які переважно створюють свої замкнуті регіональні середовища, але на цьому етапі вони вважають, що їм вигідніше жити в цій напівавтономії з державою Україна, ніж будь-де (звідси кардинальна відмінність поведінки регіональних еліт від подій на Донбасі та в Криму 2014 року;політично роздроблена і ще не оформлена в політичні субʼєкти армія;український народ, який оформився в політичну націю і зараз консолідований у страху загубити державу, як опору для нормального майбутнього.Читайте також: Єрмак як Сталін3. В усій цій історії Єрмак відповідав за пункт 1. Зміна керівника Офісу президента призведе виключно до того, що концентрація впливу на вертикаль силовиків стане меншою, і ми отримаємо автономізацію силовиків, а не зміни в системі. А це своєю чергою призведе лише до двох наслідків:посилення/ послаблення певних груп впливу;ослаблення президента, який ще місяць тому мав дуже високий рівень консолідації влади.4. В цьому всьому є свої безумовні плюси, адже система управління явно здеградувала. Але поки ніхто: ні у владі, ні в опозиції не говорить про системні зміни. Тому зараз ми матимемо зміну прізвищ, напевне нові кримінальні викриття і все. 5. Чи можлива дискусія про інше майбутнє? Думаю, теоретично, про це можна буде говорити виключно в рамках майбутньої передвиборчої кампанії, якщо хтось із кандидатів зможе навʼязати цю саму дискусію. Інших варіантів поки не помітно.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.