На тлі загострення боїв та швидких змін на окремих ділянках фронту частина користувачів та блогерів почала ставити під сумнів коректність позначень на мапі DeepState. Зокрема, їм не до вподоби надто широкі, на їхній погляд, «сірі зони» – території, де сторони не мають стабільного контролю. Про це повідомляє «Главком» у матеріалі «Усі відтінки «туману війни». Чому на мапах DeepState велика «сіра зона»?».

Критики стверджують, що під виглядом сірої зони команда DeepState нібито приховує реальні українські втрати або просування російських військ. Утім, самі OSINT-дослідники такі звинувачення відкидають. Вони наголошують, що фронт давно не виглядає як чітка лінія, а ситуація на землі часто надто хаотична, щоб позначати її традиційними синіми чи червоними сегментами.

Для порівняння, окремі ресурси взагалі не використовують сіру зону – наприклад, російський divgen – або застосовують її дуже вибірково. Території, за які точаться бої й дані з яких ще не верифіковано офіційно, американський Інститут вивчення війни (ISW) маркує як «оціночні здобутки росіян в Україні».

Співзасновник DeepState Роман Погорілий пояснює: у нинішніх умовах фронт – це радше «простір зіткнення», ніж лінія. Позиції українських і російських сил можуть бути рознесені на сотні метрів чи навіть кілометри, між ними залишаються необжиті або неконтрольовані ділянки, а російські групи часто здійснюють інфільтрації в наш тил.

«Лінія боєзіткнення не є чіткою, як це було в перші роки великої війни, слово «передній край» вже не відображає реальність буквально. Краю як такого немає. Наші позиції можуть бути розташовані на відстані кілометра одна від одної, і групи орків просочуються між ними в тил (навіть з’явився термін на позначення цього явища, – інфільтрація), отже, ворожі групи чи навіть позиції можуть бути в тилу наших», – каже Роман Погорілий.

У DeepState наполягають, для аналітиків сіра зона – не спосіб щось приховати, а прагматичний інструмент, який запобігає спотворенню ситуації на фронті.

«Коли лінія боєзіткнення розмита, ми позначаємо цю місцевість як сіру зону. Як приклад візьмімо Лиман. Там фіксуються росіяни, декілька їхніх груп уже брали в полон, вони лазять по лісу, але там немає ні їхніх позицій, ні комунікацій, вони не заводять туди дронщиків, РЕБи. Там є наші позиції, але русня через них просочується і ходить там, як вдома. Це можна назвати червоною зоною? Ні, бо там є наші позиції. Це можна назвати синьою зоною і заявити, що наші контролюють її? Ні, бо там кишить ворогом. Найкраще пояснення: це сіра зона. І в цьому DeepState точний», – аргументує Роман Погорілий.

Раніше українські картографи та OSINT-спільноти пояснили механізм, за допомогою якого російські війська створюють ілюзію швидкого просування на фронті. Окупанти вдаються до тактики, яка отримала назву «флаговтик» (окупація авансом).