Відставка Андрія Єрмака з посади керівника Офісу Президента України, яка сталася 28 листопада, стала не просто великим політичним землетрусом. По суті, це така собі міні-революція і для системи державного управління, яка склалася при президентстві Володимира Зеленського, і для політичних процесів в Україні.

Але які саме політичні наслідки можуть виникнути внаслідок відставки Андрія Єрмака з посади керівника Офісу Президента України?

Відставка Єрмака з високою ймовірністю зменшить (хоча б частково) особистий вплив керівника Офісу Президента України на систему влади в нашій країні. Справа в тому, що Єрмак часто використовував механізми ручного управління, зав'язані особисто на нього. Значною мірою це була персоніфікована система адміністрування. Крім того, він мав дуже тісні довірчі стосунки із Президентом Зеленським. Хто б не став новим керівником Офісу Президента, він не матиме таких особливих особистих стосунків із Зеленським і не зможе використовувати такі саме методи впливу як Єрмак. Відповідно особистий вплив нового глави Офісу Президента України на систему державного управління буде помітно меншим, ніж у Єрмака.

Але вплив Президента Зеленського на уряд, на силові структури та на місцеві державні адміністрації в основному збережеться. Складніше буде із впливом на Верховну Раду, де може припинити існування однопартійна парламентська більшість, яку представляла президентська партія. Однак кризові процеси в президентській фракції в парламенті почалися ще раніше. Відставка Єрмака їх лише посилить та прискорить. Значні зміни можуть відбутися в інформаційному середовищі. Це стосується і подальшої долі національного телемарафону, і, особливо, мережі телеграм-каналів, яку пов’язували з А.Єрмаком.

Відставка Єрмака матиме парадоксальний ефект. Вона послабить систему ручного адміністративного управління з боку Офісу Президента України, яку збудував Єрмак. Але ця відставка може відносно стабілізувати політичну ситуацію в країні, оскільки зніме надмірну політичну напругу, пов'язану з дуже негативним ставленням до Єрмака у багатьох українських політиків та значної частини громадянського суспільства.

На відносини з європейськими та американськими партнерами відставка Єрмака вплине скоріше позитивно. Європейці давно просили Президента Зеленського про відставку Єрмака. Корупційний скандал лише посилив ці вимоги. Американцям (і за Байдена, і за Трампа) Єрмак також не дуже подобався, у тому числі і як переговорник. За даними з різних джерел, американцям нібито не подобався рівень його англійської мови, його негнучкість, його монопольний вплив на Зеленського і обмеження доступу до Президента України з боку очільника його Офісу. Але зазначу , що американці не мали політичних претензій до Єрмака, зокрема й до його переговорної позиції. Їм не подобалися манера та особливості політичної поведінки Єрмака.

Тому відставка Єрмака не завдасть шкоди нашим відносини з міжнародними партнерами, скоріше навпаки. Міжнародні позиції Президента Зеленського послаблює не відставка Єрмака, а масштабний корупційний скандал в Україні.

Переговорні позиції України відставка Єрмака не послабить, може навіть посилити. Надмірна роль Єрмака у мирних переговорах багатьом не подобалася. Але переговорну позицію України визначав не Єрмак, а Президент Зеленський. І ця позиція формувалася колективно, а не одноосібно. Україна має сильну та досвідчену переговорну делегацію. Головним переговорником України у спілкуванні з американцями вже призначений Рустем Умєров, який також очолює і переговори з росіянами. Він має необхідний високий статус (секретар РНБО), великий досвід мирних переговорів під час війни, гарні зв'язки в Туреччині, на Близькому Сході та в США. Але потенційна проблема може бути пов'язана з тим, що Умєров також є потенційним фігурантом розслідування НАБУ.

На відміну від переговорного процесу Зеленський не має готової кандидатури на заміну Єрмака в Офісі Президента. Зараз називають різні кандидатури. Але явного фаворита немає. З кого вибиратиме Зеленський?

Частіше за все називають досвідчених урядовців. Багато хто каже, що Офіс Президента України може очолити Юлія Свириденко. Вона працювала свого часу в Офісі Президента. Їй довіряє Президент Зеленський. Але вона є Прем'єр-міністром. Її відставка з посади голови Уряду призведе до відставки всього уряду. А призначити через парламент нового Прем'єр-міністра та новий уряд за нинішніх умов буде набагато складніше, і це може спровокувати урядову кризу, що дуже небажано в умовах війни. Ще одним претендентом називають Дениса Шмигаля, міністра оборони, колишнього Прем’єр-міністра України. Він досвідчений державний менеджер, абсолютно лояльний до Президента Зеленського і дисциплінований виконавець. Але тоді виникне проблема з пошуком кандидата на посаду міністра оборони, якого також треба буде призначати у парламенті. Схожа ситуація і з кандидатурою Михайла Федорова, який зараз є першим віце-прем’єром Уряду і вже шість років очолює Мінцифри.

По-друге, Зеленський може обирати серед заступників Єрмака, які мають досвід роботи в Офісі Президента та мають довіру Президента України.

По-третє, може бути нестандартний вибір. Різні джерел говорить про те, що новим главою Офісу Президента може стати кадровий військовий. Насправді, це могло б бути оптимальним варіантом в умовах війни, зокрема з іміджевої точки зору, демонструвало б концентрацію саме на питаннях спротиву російській навалі, на забезпеченні виконання функцій Президента України як Верховного Головнокомандувача.

В цьому контексті перш за все згадують Павла Палісу, заступника голови Офісу Президента України, який відповідає за військову політику, кадровий військовий (полковник), який має гарну репутацію у військах, був учасником переговорів із США.

В суботу 29 листопада Президент провів низку зустрічей з різними високопосадовцями – керівником ГУР К.Будановим, Д.Шмигалем, М.Федоровим, П.Палісою. Це сприймається як співбесіди з потенційними кандидатами на посаду керівника Офісу Президента України, або також і на інші високі державні посади в разі кадрових перестановок на вищому рівні.

Вибір наступника Єрмака не вплине суттєво на політичну ситуацію в Україні. На політичні процеси в Україні дуже вплине відставка Єрмака, а не кандидатура його наступника. Фігура нового очільника Офісу Президента України має скоріше заспокоїти суспільство, показати, що ця людина не буде "новим Єрмаком", тобто всесильним другим керівником України.

В опозиційному середовищі є прихильники майже конспірологічної версії – що Єрмак йде лише формально, а насправді він залишиться за лаштунками, і буде, як і раніше, керувати Офісом Президента України, тільки неофіційно. Однак враховуючи роздратований коментар Андрія Єрмака щодо його відставки виданню New York Post, а також інформацію деяких ЗМІ про те, як А.Єрмак сприйняв свою відставку, ця версія зараз виглядає малоймовірною.

Єрмак може зберегти добрі особисті стосунки із Президентом Зеленським, і навіть може виступати у ролі його неофіційного та неформального (можливо навіть таємного) радника. Але якщо його можливий вплив на рішення та дії Президента України стане відомим, це викличе багато критики і навіть звинувачень на адресу Володимира Зеленського.

Політичний вплив Андрія Єрмака ґрунтувався виключно на посаді глави Офісу Президента України, а також тісних та довірчих відносин із Президентом Зеленським. Інших інструментів політичного впливу Єрмак не мав.

Андрій Єрмак міг би частково зберегти свій вплив, якби новим керівником Офісу Президента було призначено його ставленика. Але поки що такий варіант видається малоймовірним. Якщо щось подібне трапиться, і Єрмак правитиме Офісом за спиною свого ставленика, це швидко стане відомо, і викличе величезний скандал, звинувачення на адресу Президента Зеленського, і може спровокувати нову конфліктну ситуацію.

З огляду на те, що зараз Андрій Єрмак втратив свою визначальну посаду і, ймовірно, можливість регулярних контактів із Президентом Зеленським, а також буде фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ, його політичний вплив швидше за все буде мінімальним (і то лише в тому випадку, якщо він хоча б іноді спілкуватиметься з Зеленським, або збереже контакти з деякими впливовими людьми у владі).

Так чи інакше, в Україні починається політичне життя без Єрмака. Яким воно буде, ми побачимо вже найближчим часом.