Валентина Богайчук 11 років вірила у диво та розшукувала сина Павла, що зник під Іловайськом у серпні 2014 року. Військового вдалося ідентифікувати лише зараз завдяки новітній експертизі, хоча він був похований як невідомий солдат ще у 2015 році.Як інформує «Главком», про це йдеться у сюжеті «Єдиних новин».

Павло Богайчук зник у серпні 2014 під Іловайськом. Тоді мати востаннє чула його голос:

«Мамо, ми вже їдемо додому. Ми будемо скоро вже вдома». Але голос дуже такий тривожний був, змінений. Я зразу відчула, що щось не так», – пригадує Валентина Богайчук.

Відтоді доля Павла була невідома. Матір втішала себе розповідями побратимів, які бачили їй сина ще живим, але важко пораненим. Усі 11 років разом з чоловіком надіялися, що Павло вижив.

«Я думала, що може його чи чеченці забрали, чи він десь в рабстві, чи може в полоні. Бо ж багато є таких, що невідомо. Все-таки надіялася. Я надії не втрачала до останнього», – каже мати.

«У школі ми навіть не вішали портрет Павлика як загиблого. Надіялися, і ось, через 11 років, ми були шоковані, звичайно, такою звісткою», – каже класниа керівничка Павла Богайчука Світлана Крисюк.

«Тіло вашого Павла ідентифіковано», – нещодавно сказав телефоном слідчий.

Бійця поховали як невідомого солдата під Запоріжжям у 2015 році. Батьки здали біоматеріал відразу після зникнення, але збіг виявили лише нещодавно. Як пояснив слідчий, у 2015 році ДНК Павла з останків не виділили. Цього року провели ексгумацію, і таки ідентифікували особу військового.

Процес ідентифікації складний та не завжди успішний, кажуть експерти. Все залежить від стану фрагментів тіла. ДНК виділяють із кісток або зубів.

На початку року в Рівному відкрили сучасну модульну ДНК-лабораторію. Відтоді проаналізували понад 400 фрагментів тіл і встановили не один збіг. Особлива увага експертів – до тіл військових, які повернув ворог.

«Термін давності впливає на ДНК. Він її трошки пошкоджує, оскільки на ДНК впливають такі фактори, як волога, грунт, температура, вода. Але наразі ми користуємося сучасними методиками виділення ДНК та ДНК-аналізу, що дозволяють нам встановити особу, яка загинула кілька років тому», – пояснює головний судовий експерт Рівненського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС Василина Пашковська.

Результати вносять у єдину базу. Якщо знайдено збіг із родичами зниклого безвісти, слідчий може призначити додаткову експертизу. Тіло зниклого рідні забирають лише тоді, коли ідентифікацію військового підтвердить суд.

Валентина Богайчук дочекалася сина через 11 років.

«ДНК потрібно здавати всім, бо це дійсно, що якась надія буде, що може буде співпадіння і він, дитина повернеться додому. Буде вдома могилка його, буде мама кожна знати, що її дитина вдома і є до кого прийти на могилу, хоть поплакати», – каже жінка.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №12451, який має врегулювати строки оголошення судом зниклих безвісти через воєнні дії померлими. Він передбачає, що зникла безвісти особа може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців від настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель.

Раніше стало відомо, що в Україні станом на квітень зниклими безвісти вважаються понад 60 тис. людей: більшість зникли через війну та окупацію. З травня 2023 року в Україні діє Єдиний реєстр зниклих безвісти. Однак у реєстр поміщаються усі, хто зник безвісти, починаючи з 2014 року.

Як повідомлялося, рідні зниклих безвісти за особливих обставин мають змогу отримати відстрочку від мобілізації. Раніше для отримання відстрочки необхідно було отримати рішення суду щодо визнання особи зниклою безвісти. Однак, правова процедура ухвалення такого рішення судом чинним законодавством не передбачена.

До слова, близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, отримали право на безоплатну правничу допомогу.