Однак саме захопленнями на Харківщині лякає Путін українців і весь світ. Все тому, що йому потрібно відволікти увагу від Покровська, який росіяни нібито захопили ще місяць тому. Що ж відбувається на фронті від Вовчанська до Борової?Щоб почати широкомасштабний наступ на Харківщину потрібно форсувати повноводну річку Оскіл. Захоплення Куп’янська могло б стати ключиком до Осколу і саме тому окупанти так сильно намагаються його окупувати, випереджаючи реальність в медійній площині. Але якраз тут після переведення на цей напрямок генерала Драпатого, ситуація стабілізувалася.   Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоІз тих сотень росіян, які прорвалися до міста більшість знищили Сили оборони, а ще кілька десятків, більше переховуються по підвалах та ведуть локальні бої практично по всій території міста. ЗСУ поступово зачищають захід та центр Куп’янська, а ворог контролює 15-20%, здебільшого на півночі. В середині міста наші і ворожі позиції змішалися і деякі переходять з рук в руки по кілька разів. Але через те, що ворог не отримує належне підкріплення та кількісно суттєво не зростає. Все тому, що ЗСУ продовжують утримувати свій клин, який вони вбили між Радьківкою і Ківшарівкою, а також продовжують наступати до Осколу в напрямку Голубівки. Якщо наші військові дійдуть тут до Осколу і зможуть надійно закріпитися, то Куп’янськ врешті врятований і швидко остаточно зачищений.І саме через ситуацію в Куп’янську, зс РФ змушені проводити локальні наступи в інших ділянках Харківщини, щоб відволікти наші резерви і не дати остаточно повернути контроль над містом. Ворог не значно, але посилив атаки в районі Вовчанська, на прикордонні в напрямку на Великий Бурлук, а також на лівобережжі Осколу.Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоСаме на лівобережжі нашим воїнам є найбільш складно, адже наземна логістика через Оскіл давно зруйнована і в основному забезпечується дронами. Ця частина фронту повністю під вогневим контролем ворога. І все ж окупанти тут місяцями майже не просуваються. Тільки за останні кілька місяців вони захопили кілька кілометрів на північ від Степової Новоселівки, а також зайняли саме село. І навіть в цій складній ситуації наша армія зуміла контратакувати і знову повернути Степову Новоселівку під наш контроль.Південніше окупанти почали ще один наступ – на Борову. Це місто на Осколі, що південніше Куп’янська. Фронт тут був стабільний довгі місяці. Але зараз окупанти мали просування на 3 км в районі Борівської Андріївки та наблизились до Борової на відстань у 4 км. Загалом ситуація тут не критична, однак через брак ресурсів та резервів може такою стати і створити додаткові загрози для нашого фронту як на лівобережжі Осколу та утриманні лінії фронту по річці.Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоУ жовтні та листопаді росіяни суттєво посилили наступ на Вовчанському фронті, який до того був мало активний. Вони форсували Сіверський Донець на захід від міста та розпочали бої за село Синельникове. Контроль за цим селом дасть можливість ворогу зайти у фланг оборонцям Вовчанська та значно ускладнити логістику до міста. Також окупанти захопили кілька кварталів у самому райцентрі та атакують із Вовчанська у напрямку Синельникового, щоб з’єднатися зі своїми частинами та посилити удар у наш фланг.  Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоВ ширшій перспективі рашисти хочуть зайняти всю прикордонну смугу від Вовчанська і аж до Осколу, щоб розширити свої можливості наступати вглиб Харківщини. На захід від Осколу вони вже створили два таких плацдарми. Один на правобережжі Осколі, від кордону і до Куп’янська, довжиною в 34 км та максимальною глибиною в 5 км в районі Дворічної. У листопаді вони зосередились над розширенням зони контролю вздовж кордону. Від прикордонного пункту в Міловому і на схід аж до Осколу ворог закріпився на плацдармі завдовжки у 26 км та 4 км глибини. Цього тижня путіністи після кількамісячних боїв захопили прикордонні села Одрадне і Бологівку та почали штурм Дворічанського, за яке зараз Сили оборони ведуть бої та мають вдалі контратаки. Основна їхня мета – це наш укріпрайон в Колодязному. З Одрадного ворог планує атакувати на дорогу західніше Колодязного, щоб перерізати один з двох логістичних шляхів. Інший вони атакують в районі Нововасилівки.  Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоТаким чином вони вже класично готуються перерізати нашу логістику, яка й так є доволі складною в цих лісистих та болотяних місцях. Ситуація є доволі складною та все залежить від того скільки ворог зможе зібрати тут резервів та чи ЗСУ зможуть належним чином використати свої наявні ресурси, адже всі резерви кинуті під Покровськ і Гуляйполе. У випадку продовження просування росіяни можуть почати наступ в наші тили в районі Великого Бурлука та спробувати перерізати логістику для Куп’янська. Адже вони марять реваншем за контрнаступ ЗСУ в 2022 році та хочуть повернути війні під стіни Харкова, Чугуєва, Балаклії та Ізюма.      Погіршення на Лиманському та Слов’янському фронтахРашисти суттєво посилили свій наступ на Лиманському фронті, сконцентрувавши його на селище Ямпіль. Кількісно переважаючи, ворог атакував одразу з двох флангів. З одного росіяни  змогли інфільтруватися аж до дороги з Лимана на Закітне, а з іншого східніше селища прорвався до Сіверського Дінця в районі Дронівки. Через це Сили оборони вимушено поступово відступають. Але мої за Ямпіль все ще тривають і окупанти не встановили тут свого повного контролю. Однак перерізання логістики по дорогах з Лимана на Дронівку і Закітне ускладнює наше становище як в самому Лимані, так і в Сіверську.Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоСам Сіверськ вже фактично потрапив в облогу. Зс РФ на всій протяжності міста підійшли впритул до його околиць, а малі штурмові групи постійно проникають на вулиці та намагаються закріпитися в багатоповерхівках. З півночі рашисти захопили Серебрянку та продовжують просуватися до Дронівки, де вони хочуть продовжити рух вздовж Сіверського Дінця аж до Слов’янська та одночасно вийти в тил захисникам Сіверська. З півдня Сили оборони стримують ворога в районі Кузьминівки. Фактично з дня на день розпочнуться широкомасштабні бої за місто, яке тримало оборону з початку війни.    Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоМи втрачаємо центр Покровська, але тримаємо флангиВ Покровську ситуація ускладнилася до неможливого. Росіяни закріпилися в центральній частині міста та продовжують захоплювати будинки з тим, щоб на максимально великому відтинку підійти до залізничного полотна, яке стало новою лінією фронту. Сили оборони натомість закріпляються на північ від залізниці та у великій кількості ліквідовують ворожих штурмовиків, які прориваються з метою все-таки перерізати логістику. Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоЯк не в Гришиному, то хоча б по лінії Рівне – Червоний Лиман. Однак поки окупанти просувалися на північ від Рівного у напрямку Родинського, ЗСУ контратакували і зачистили від ворога територію на захід від Червоного Лиману. Хоча наземна логістика максимально ускладнена, наші військові винайшли певне ноу-хау. Вони майже повністю перевели постачання відрізаних районів на безпілотне забезпечення. Таким чином наші оборонці і в Мирнограді, і Сухому Ярі можуть утримувати свої позиції, перебуваючи в напівоточені.    Битва за Гуляйполе розпочаласьЗ одного боку завдяки оперативному втручанню Генштабу, пожежна команда штурмовиків ЗСУ врятувала Гуляйполе від миттєвого захоплення та стабілізувала фронт. А з іншого, окупанти, мабуть бачачи нашу слабкість, здається вирішили відмовитися від своїх традицій спочатку оточити місто, а потім його штурмувати. Карта бойових дій за 22-29 листопада, фото: ЕспресоЗа тиждень ворог завершив окупацію сіл Високе й Зелений Гай, обійшов наші лінії оборони, вибудувані у балках та наблизився до околиць Гуляйполя зі сходу та південного-сходу. Перші штурмовики вже почали вуличні бої на лівобережжі річки Гайчур по якій Сили оборони будуть вибудовувати лінію фронту. ЗСУ зайняли висоти на правому березі річки, де вибудувана наша лінія оборони, але окупанти можуть спробувати захопити Гуляйполе із півдня, адже тут вони вже давно, ще в 2022 році закріпились на правобережжі річки в районі села Марфопіль. І хоча наша оборона тут міцно вибудувана впродовж років, але нові обставини наступу ще й зі сходу можуть її похитнути. На північ від Гуляйполя росіяни все-таки намагаються просуватися нам у тил, але їхній наступ виснажений ударами ЗСУ і значно сповільнився. Тільки біля Рівнопілля ворог пробився на 2 км на захід. Однак в найбільш важливому для нас районі сіл Данилівка і Єгорівка наші воїни зацементували оборону. В районі Покровського та Новопавлівки фронт стабілізований, тривають позиційні бої без жодного просування окупантів.