У Музеї історії міста Києва почав працювати історичний виставковий проєкт «Київ через об’єктив. З історії міської фотографії. 1850-1930 роки», присвячений зародженню та стрімкому розвитку фотографії у Києві. Світлини, представлені на виставці, це – передусім інформативний візуальний переказ життя киян кінця ХІХ –  30-х років ХХ століття. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на пресслужбу музею.

Представлені на виставці світлини охоплюють три ключові типи міської фотографії, які разом формують образ Києва як соціального організму:

• Архітектурна фотографія, зосереджена на історичних пам’ятках.
• Зображення індустріальних об’єктів, яке підкреслює статус міста як промислового центру.
• Жанрові сцени та вулична фотографія, на якій зафіксовано місто як середовище проживання.

«Візуалізація образу тогочасного Києва дуже важлива для колективної пам’яті, для усвідомлення величі архітектури різних століть і збереження пам’яток культури, для розуміння сучасним поколінням спадкоємцями якої великої української культури вони є. Саме зі знання та поваги до власної історії починається шлях до формування національної ідентичності та гордості за своє місто та державу, що як ніколи потрібні саме зараз», – підкреслює Вікторія Муха, генеральна директорка Музею історії міста Києва.

Важливе місце на виставці займають фотографії  Михайла Болотова, який робив свої світлини переважно у 1920-30-ті роки. Це зразки високохудожньої  фотографії краєвидів Києва.

Саме творчість Болотова показує динамічний розвиток міської фотографії, зокрема архітектурної – від панорамного фото до окремих архітектурних деталей. На жаль, більшість пам’яток зі світлин  Болотова вже зруйновані. Тепер вони живуть лише на фотографіях – і пробуджують колективну пам'ять. Нещодавно Музей історії міста Києва за підтримки КМДА видав фотоальбом «Київ Михайла Болотова».

Особливо символічними для нашого сьогодення є фотографії із зафіксованими пошкодженнями пам’яток архітектури Києва від артобстрілів більшовиків у січні 1918 року. Вони демонструють варварську жорстокість росіян, під якими б прапорами вони не намагалися знищити Київ. Приміром, ці унікальні візуальні документи показують, як більшовики пошкодили Софію Київську понад сто років тому. Як відомо, у червні 2025 року це повторили їхні нащадки.

На виставці представлені різні моделі фотоапаратів початку ХХ століття і 1920-30-х років виробництва Західної Європи, а також вітчизняного виробництва. Серед різноманіття фотоапаратів займає особливе місце й фотоапарат, яким користувався відомий художник Фотій Красицький. Для багатьох відвідувачів буде справжнім відкриттям, що внучатий  племінник Тараса Шевченка Фотій Красицький захоплювався фотографією та знімав чудові краєвиди Києва. Також у просторі виставки буде облаштований фрагмент типового інтер’єру київського фотосалону кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Виставка реалізована у партнерстві з Національним художнім музеєм України, Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва, Національним музеєм «Київська картинна галерея» та іншими провідними установами. 

У проєкті використані матеріали з родинних архівів Березовських, Біляшівських, Понамарчуків, Прахових.

Коли: 26 листопада 2025 – 1 лютого 2026, середа-неділя 12:00-19:00.
Місце проведення: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх.

Нанадаємо, до річниці створення філії Музею Авангарду, Музей історії міста Києва разом із новоствореною філією в межах Avant-Garde Kyiv Fest 2025 презентували два виставкові проєкти. Йдеться про експозиції «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-Ліга». На виставці «Авангард. АРМУ. Історія» представлені роботи митців-учасників АРМУ – Миколи Глущенка, Марії Котляревської, Оксани Павленко, Василя Седляра, Івана Падалки, Олександра Богомазова, Вадима Меллера, Василя Єрмилова, Віктора Пальмова, Онуфрія Бізюкова, Михайла Бойчука, Олександра Хвостенка-Хвостова, Володимира Татліна, Анатоля Петрицького, Василя Касіяна, Олександра Довгаля, Михайла Жука та Миколи Рапая.

Виставковий проєкт «Авангард. Культур-Ліга» презентує спадок зазначеної єврейської культурно-просвітницької організації. Культур-Ліга діяла в 1918–1924 роках в Україні та інших регіонах тодішньої російської імперії, до її складу входили українські авангардисти єврейського походження.