Головне:

• Яке значення титан-цирконієвих руд для світової економіки?
• З якими викликами, пов'язаними із Законом "Про експортний контроль",стикнулася "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"?
• Як варто покращити умови експортного контролю?
• Чому важливо втримати позиції України як надійного постачальника титан-цирконієвих руд?

Роль титан-цирконієвих руд та бізнес ОГКХ

Титан-цирконієві руди – це комплексні руди, що містять сполуки титану ( ільменіт , рутил , лейкоксен ) та цирконію (переважно циркон ). Титан – це метал, який має унікальні властивості для промислового використання, він легкий та міцний одночасно. Рутил (діоксид титану) є цінним титановим концентратом, що використовується для виробництва високоякісного пігментного діоксиду титану (білого пігменту), металевого титану та електродів. Циркон є ключовою критичною сировиною, що отримується під час переробки титанових руд. Циркон необхідний для атомної енергетики, виробництва високоякісної кераміки, вогнетривів та спеціальних сплавів. Саме ці переваги зумовлюють його широке застосування у авіа- та ракетобудуванні, коментує РБК-Україна авіаексперт і провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко. Також цей матеріал використовується у приладобудуванні, медицині (зокрема, для виготовлення титанових імплантів), хімічній та фармацевтичній промисловості (наприклад, для отримання білого пігменту).

У світі існує великий попит на титан, рутил та циркон, його родовища та переробні потужності є предметом зацікавленості США та Китаю , пояснює економічний та політичний оглядач Світлана Кушнір. "Запит на титанову сировину у світі – великий. Ця продукція не просто дорога, зокрема, з неї роблять сплави для оборонної промисловості", - сказала експерт.

Україна входить до десятки країн із найбільшими запасами титанової сировини у світі, забезпечуючи 7% від світового виробництва такої продукції, забезпечуючи суттєву частку поставок рутилу та циркону , зазначається в Інвестиційному атласі Державної служби геології та надр. Країна володіє значними запасами цирконієвих руд, які зосереджені у численних розсипних та корінних родовищах. "Наші підприємства забезпечують суттєву частку поставок і давно є надійними партнерами для глобальних виробників білих пігментів та металевого титану", - говорить РБК-Україна ексголова Держгеонадр (2019-2024 роки) Роман Опімах. Український титановий концентрат має хорошу репутацію за якістю і його готові купувати на світовому ринку, додав він.

На родовищах в Житомирській та Дніпропетровській областях працює "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГКХ). В структуру підприємства входять Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (Житомирщина) та Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (Дніпропетровська обл.). У 2024 році була проведена успішна приватизація цієї компанії і у листопаді 100%-й пакет акцій придбав новий власник – міжнародна група NEQSOL Holding. У червні цього року активи ОГКХ повністю перейшли під контроль нового інвестора.

Компанія добуває титанову руду та виробляє цінні титанові концентрати (ільменітовий та рутиловий), які експортуються на світовий ринок. В компанії працює більше 5 тисяч співробітників, її виробничі потужності дозволяють видобувати більше 500 тисяч тонн сировини на рік. Нещодавно підприємство розпочало незалежну оцінку запасів титанової руди та інших корисних копалин відповідно до міжнародного стандарту JORC, що дозволить значно збільшити їх інвестиційну привабливість для іноземних партнерів.

Проблеми експортного контролю

До початку повномасштабної війни Україна багато експортувала титанового концентрату до Росії, де з нього виготовлялися корпуси ракет та літаків. Експорт рутилового та цирконового концентратів, як продукції подвійного призначення, проходить спеціальний контроль з боку держави. Це здійснюється для запобігання несанкціонованому використанню сировини, згідно з Законом України "Про експортний контроль". Передача таких товарів за межі України вимагає отримання дозволу Державної служби експортного контролю (ДСЕК). Ця служба перевіряє, щоб покупець титанового концентрату був його кінцевим споживачем і не передавав отриману партію компаніям, які пов'язані з Росією або Білорусією.

Представники ОГКХ в коментарі РБК-Україна повідомили, що значно збільшилися терміни отримання дозволу на експорт, що спричиняє невиправдані комерційні ризики та порушує графіки виконання експортних контрактів. Ще одним негативним аспектом є відсутність чітких та прозорих критеріїв для класифікації кінцевих споживачів товарів подвійного призначення.

"Це створює правову невизначеність у прийнятті рішень на експорт, підриваючи довіру бізнесу до державних інституцій", - прокоментували в компанії та додали, що комісія, яка відповідальна за видачу дозволу, може надавати експортеру необґрунтовані та формальні відмови .

Дозвіл на експорт товарів подвійного призначення надає комісія, в яку входять представники Державної служби експортного контролю, Головного управління розвідки, СБУ та інші організації, які мають контролювати, щоб український титан не потрапив на російські військові заводи. При цьому, комісія не несе відповідальності за строки надання відповіді компанії-експортеру. " Терміни і процедура є дуже бюрократична , не прогнозовна і створює великі ризики", - пояснює РБК-Україна виконавчий директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Термін розгляду заявки та отримання дозволу для компанії, яка вперше здійснює експорт товару подвійного призначення, може тривати до трьох місяців . За оптимістичного сценарію, отримання дозволу може зайняти до одного місяця . "Є багато суб’єктивних оцінок міжвідомчих узгоджень, включаючи військові та репутаційні ризики держави, що подовжують строки отримання такого дозволу", - коментують в "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії".

Оскільки товар може бути відвантажений лише після отримання дозволу, затримки з боку держави, ведуть до недотримання строків експортних контрактів та впливають на внутрішні графіки виробництва підприємств-партнерів. Недотримання виробничих графіків створює фінансові та репутаційні ризики для компаній.

Шляхи покращення процедури

Для вирішення проблеми перш за все необхідно встановити фіксовані та максимально стислі терміни для розгляду заявки на експорт, пропонують в ОГКХ.

Ще одним заходом, який одночасно може пришвидшити перевірку і врахувати інтереси національної безпеки, є надання експортеру можливості один раз пройти первинну перевірку покупця титан-цирконієвих руд . Після такої перевірки, експортеру варто дозволити лише оновлювати дані про контрагента кожен квартал або півроку, якщо його правовий статус та сфера діяльності не змінилися. Тривалість оновлення даних та отримання підтвердження від державних органів не мають перевищувати трьох робочих днів.

Для експортерів із бездоганною репутацією варто впровадити процедуру " зеленого коридору ", тобто спрощеної та менш тривалої процедури перевірки. В рамках співпраці з ЄС, має бути створений реєстр перевірених покупців українських титан-цирконієвих руд. Ці компанії повинні мати можливість отримувати першочергову верифікацію на отримання дозволу.

"Зелений коридор" має забезпечувати багаторазові експортні дозволи за контрактами із перевіреними покупцями. Максимальний період розгляду заявки у такому випадку має складати до 7 робочих днів, додають в ОГКХ.

На світовому ринку титанових концентратів немає випадкових гравців, це ринок двосторонніх договорів, говорить виконавчий директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Якщо, наприклад, ОГКХ має контракт із покупцем зі світовим ім'ям і та надійною репутацією, то процедура експортного контролю у такому випадку має бути чітка та зрозуміла.

"Не 40 чи 50 днів, а умовно – три дні на перевірку, ще можна поїхати і окремо оглянути продукцію на складах", - говорить Амелін в коментарі РБК-Україна.

Від швидкості укладання та реалізації угоди, додає співрозмовник, залежать конкурентні позиції українського постачальника у порівнянні з іншими виробниками титанових концентратів.

Попри наявні проблеми із отриманням дозволів, "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" вже провела ряд переговорів із європейськими партнерами щодо продажу рутилу (тип титанового концентрату) та циркону. Підприємство досягнуло домовленостей із міжнародними трейдерами, які мають прямі контракти із кінцевими споживачами титану.

"Трейдери готові купувати товари та оформлювати довгострокові контракти на поставку, оскільки вони високо оцінюють українську якість, яка є конкурентоспроможною на ринку Європи", - сказали в ОГКХ. Разом з тим, через затримки дозвільних процедур компанія вже накопичила продукцію на складах.

Необхідність вирішення проблем з експортом

Затримки з погодження експорту, по суті, стають нетарифиними бар'єрами для українського виробника, що суперечить Угоді про асоціацію з Європейським Союзом та принципам вільного руху товарів, які прийняті у ЄС. Складні та тривалі бюрократичні процедури заважають інтеграції української гірничої галузі у світові ланцюги постачання критичної сировини.

Несвоєчасне виконання експортних контрактів створює ризики не лише для окремих підприємств, але й для іміджу України як постачальника критичної сировини в цілому, говорить Роман Опімах. Тому, потрібен збалансований підхід: держава здійснює ефективний та дієвий контроль, а бізнес має всі можливості працювати без надмірних бюрократичних бар’єрів.

Перебої з постачанням титанових концентратів можуть призвести до того, що місце українських постачальників можуть зайняти інші гравці. "Повернути ці позиції буде надзвичайно складно. У сегменті титанової сировини стабільність і передбачуваність постачання – це ключові чинники", - пояснює Опімах.

Для України важливо продемонструвати партнерам, що вона зберігає промислові та логістичні можливості, навіть, в умовах війни. Для цього, регуляторні процеси мають бути чіткими, прозорими та передбачуваними , керуватися здоровою логікою та не призводити до непотрібних перепон, вважає Роман Опімах.

Експорт титан-цирконієвих руд значно покращує платіжний баланс України, який залишається від'ємним. "У нас відємне сальдо торгового балансу – майже 50 млрд доларів (на рік - ред.). Це означає, що ми на 50 млрд доларів більше імпортуємо, ніж експортуємо", - говорить Анатолій Амелін та додає, що потрібно всіляко підтримувати експорт, щоб зменшити обсяг торгового дефіциту.

Експорт титанових концентратів має важливе геополітичне значення. На сьогодні Китай та США ведуть між собою складні торговельні переговори, одним із предметом яких є дозвіл Китаю на постачання критичної сировини до США. Піднебесна є лідером у світі із видобутку та переробки рідкоземельних металів та іншої критичної сировини, яка необхідна для оборонної промисловості. Пекін відкрито використовує обмеження поставок як інструмент політичного впливу на міжнародній арені і тому країни Заходу активно шукають нові джерела постачання .

На початку травня Україна уклала із урядом США так звану "мінеральну угоду". Цей документ дав початок роботи Американо-українського інвестиційного фонду, який буде вкладати кошти у видобуток критичних корисних копалин. Ця співпраця має дуже важливе значення для нашої країни, тож вона має бути реалізована у вигляді працюючих договорів.

Для цього, діючі договори повинні виконуватися відповідно до визначених графіків, а з боку держави має бути створена сприятливе та прогнозоване середовище. "Якщо процедура (експортного контролю - ред.) залишається складною, Україна може втратити цей ринок і можливості перемовин зі США в рамках мінеральної угоди", - підкреслює Амелін.

Якщо зробити процедуру експортного контролю прозорою та прогнозованою, є всі можливості реалізувати потенціал експорту (який на разі майже призупинено) титан-цирконієвих руд в повній мірі – щонайменше 30 тисяч тонн на рік, кажуть в ОГКХ. Це дозволить збільшити на 40% завантаженість виробничих потужностей компанії та на 20% чисельність залученого персоналу. При цьому, держава зможе підтвердити репутацію надійного ділового партнера в очах світових гравців на ринку критичної сировини. Це буде важливою передумовою для подальшого залучення інвестицій у відбудову України.