Військова зробила зауваження Мартинюк, що та носить форму. Та їй нахамила

Військова Єва Тур повідомила, що конфлікт із волонтеркою Аллою Мартинюк виник через два її коментарі стосовно одягу Мартинюк у бойовій сорочці. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис військової.
«За два коментарі «Алло, а чому ти у бойовій сорочці?» (яка, до речі, створена для носіння військовими під бронежилетом чи плитоноскою) та уточненням, що «Алла цивільна» – я отримала вибух хейту, моральних оцінок моєї особистості та лекції про моє «его» і мою «гниль», прикрите лицемірними побажаннями добра мені у серце. Але це ще квіточки», – додала військова.

«Волонтерка Алла Мартинюк, яка позиціонує себе «близькою до фронту» й має нагородний Glock (підстави нагородження суспільству невідомі), вирішила пояснювати мені й іншим військовим, хто «має право» носити форму, хто «в строю», а хто «недостойний», – розповідає військова.


До військової у приватні повідомленні почали писали прихильники Мартинюк із сексистськими та образливими коментарями.
«У приват мені та моїм друзям почали писати її прихильниці та прихильники (особливо яскравий випадок додаю скриншотами). Ось їхній рівень «підтримки армії»: мої бойові задачі — це «проституція та й все», я «хвойда, шмара та повія», «подвиги хлопців приписують хвойді на ім’я єва»,«псевдозахисниця», «шл*х* звичайна», від інших було, що я «рашистка» та що я «потвора, не варта і волосинки такого ангела як Аллочка», – додає Єва.
Далі у соцмережах з’явилися численні реакції волонтерів та військових, які підтримали військову та розкритикували поведінку волонтерки Алли Мартинюк.
«Соромно за волонтерство загалом. Алла Мартинюк перетнула всі можливі межі – а соромно іншим. Ми з 14-го року це все бачили і мовчали. Доки Алла не пробила дно і не випустила оцю гидоту», – прокоментувала ситуацію Діана Макарова.
Katherine Nozhevnikova: «Скріні – треш. Повний. Жінки в країні щось зовсім показилися. І так, я також вважаю, що волонтери не мають права носити форму. Це якийсь цирк, якщо чесно».
Берта Берталуччі: «Коли побачила ту фотосесію, подумала, що Мартинюк служить. Але виявилося, що то все ще «цивільні ігри з переодяганням». Найогидніше у скрінах – образа честі й гідності військовослужбовиць за правдиве розмежування права на носіння форми».
Юлія Гончарова: «Не здивована, але скріни – лютий треш. Соромно піаритися за рахунок військових».
Оксана Рубан: «Після демобілізації жодного разу не вдягла форму. Бо маю повагу до тих, хто у строю. Форма в шафі – доки знов не доведеться йти на фронт».
Леся Літвінова: «Ніби і звикаєш, але щоразу – враження, що вимазався в чомусь брудному».
Ярина Чорногуз: «Дивно, як у часи повномасштабної деяким цивільним не соромно фоткатися у формі для піару, коли військові обмежені у свободі, ризикують щодня і платять за цю форму здоров’ям та життям».
Також до обговорення підключився колишній помічник голови Комітету з прав людини у Верховній Раді Богдан Глоба.

«Тут питання не в персоналіях і не в моєму ставленні до волонтерів як таких. Волонтерство – це колосальна, життєво необхідна робота. Але саме тому важливо розуміти межі та відповідальність. І розуміти різницю між допомогою війську та службою у цьому війську. Коли людина, яка позиціонує себе «близькою до фронту», публічно визначає, хто з військових «справжній», а хто «недостойний», хто «має право носити камуфляж», а хто ні – це вже не підтримка армії, а приватне самозвеличення за рахунок тих, хто несе службу», – зазначила військова.
«Бо правда дуже проста: ваша допомога відбувається, аби ми могли тримати й далі фронт, а вам не довелося сидіти поруч з нами в окопі; щоб русско-бурятсько-чеченські підрозділи не прийшли й не почали вчити, «как любить родину»; щоб ви мали можливість працювати, жити, виховувати дітей і пити каву на своїх вулицях, доки ми позбавлені цього всього, доки наші діти ростуть без нас», – додала військова.
Як зауважує військова, допомога армії – це ваша ж інвестиція у власну безпеку. І жодна кількість закуплених турнікетів чи авто не дає морального права принижувати військових, тим більше жінок, які служать.
Нагадаємо, що військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Сергій Тищенко, який провів 471 день безперервно на одній бойовій позиції на Донеччині, розповів про реалії окопної війни.










