Генпрокуратура прокоментувала інформацію про підозру Арахамії та очільнику САП

Інформація про нібито підготовлену чи погоджену підозру народному депутату за статтею «державна зрада», правоохоронці мали йому вручити, не відповідає дійсності. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Офіс генерального прокурора.
Як зазначає пресслужба Генеральної прокуратури, наразі відсутні докази, які могли б стати підставою для такого процесуального рішення. Ситуація щодо інших осіб, згаданих у матеріалі, зокрема керівників інших правоохоронних органів – аналогічна.
Офіс генерального прокурора наголошує, що за наявності належних і юридично підтверджених підстав рішення про підозру «ухвалюватимуться виключно у межах закону». «Закликаємо медіа утримуватися від поширення неперевірених чуток та односторонніх «джерел», які формують хибні уявлення. Офіс генерального прокурора був і залишається поза політикою», – йдеться в повідомленні.
Раніше «Українська правда» повідомляла, що начебто за наказом Офісу президента правоохоронці готують підозру голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії. Підготовка цього кроку відбувалася на тлі «заколоту» у Верховній Раді, спричиненого корупційним скандалом, у центрі якого опинився співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч.
Крім того, підозру мав отримати й керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко за операцію «Мідас».
Нагадаємо, що 10 листопада Національне антикорупційне бюро України в межах розслідування корупційних схем у сфері енергетики (операція «Мідас») оголосило про підозру семи особам. Серед них:
- Тимур Міндіч – бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» (фігурує на записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон),
- Ігор Миронюк (Рокет) – колишній радник міністра енергетики,
- Дмитро Басов (Тенор) – виконавчий директор із безпеки компанії «Енергоатом».
А також четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»:
- Олександр Цукерман (Шугармен),
- Ігор Фурсенко (Рьошик),
- Леся Устименко,
- Людмила Зоріна.
Згідно з текстом підозри, Ігор Миронюк працював у зв’язці з виконавчим директором з безпеки «Енергоатома» Дмитром Басовим. Їх функціонал, як вважає слідство, зводився до використання так званої схеми «Шлагбаум», за якої контрагенти «Енергоатома» вимушено сплачували їм «відкати», щоб отримати кошти за виконані підрядні роботи. Сума неправомірної вигоди складала до 15% від вартості закупівлі. Далі корупційні кошти Миронюк доставляв до так званого бекофісу, відкритого у центрі Києва на вулиці Володимирська, 20/1а. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора у Росії Андрія Деркача, обвинуваченого в Україні за державну зраду.
Співорганізаторами корупційної схеми виступили Тимур Міндіч та Олександр Цукерман, які з 13 листопада перебувають під санкціями в Україні. Обоє до оголошення підозри втекли з України. За попередніми даними, підозрювані бізнесмени можуть переховуватися в Ізраїлі.
До слова, Національне антикорупційне бюро викликало на допити бізнесменів Тимура Міндіча і Олександра Цукермана, топфігурантів операції «Мідас», під час якої було викрито масштабну корупцію в енергетиці.










