«Стус замість Академмістечка». Зареєстровано петицію про перейменування станції метро

На офіційному сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА) зареєстровано петицію, яка закликає перейменувати кінцеву станцію Святошинсько-Броварської лінії метрополітену «Академмістечко» на «Василя Стуса». Про це повідомляє «Главком» із посиланням на сайт КМДА. Автори звернення вважають таку зміну назви логічною та необхідною з історичних, символічних і практичних міркувань.
Головним аргументом на користь такого перейменування автор петиції Сергій Шевченко називає безпосередній зв'язок поета з цією місцевістю, адже Василь Стус у 1970–1980-х роках мешкав на вулиці Чорнобильській, що знаходиться лише за кілька хвилин ходьби від станції.
«Це той район, де він працював, гуляв з сином, де його знали сусіди. Тобто це не штучне «втягування» імені — це реальний простір життя великого поета», – йдеться у петиції.
«Василь Стус – один із найвизначніших українських поетів XX століття, який став символом опору радянському тоталітаризму та загинув у таборі за свої переконання. Наявність у столиці об'єкта, названого його ім'ям, є гідним вшануванням пам'яті, якому довго перешкоджала радянська влада», – йдеться у петиції.
Крім того, наголошується у зверненні, назва «Василя Стуса» має значну культурну вагу і, подібно до «Тараса Шевченка», одразу впізнається, додаючи вагомий український контекст у транспортну мапу Києва.
Ініціатор звернення наполягає, що нинішня назва «Академмістечко» є «технічною» і втратила свою актуальність.
Це типовий радянський топонім, що обирався для районів із науковими інститутами. Назва є неунікальною, не має власної історії для Києва і «не має жодного сенсу» для сучасного мікрорайону. Автор петиції зазначає, що станція «давно переросла свою назву», і кияни часто це обговорюють.
Нагадаємо, видатний діяч Василь Стус прожив лише 47 років, померши у 1985 році в російському таборі суворого режиму. Однак за цей короткий час, Стус став легендарною особистістю, чия творчість і до нині актуальна та надихає все нові покоління українців. За офіційними даними поет помер від зупинки серця, за неофіційними джерелами – від переохолодження. Смерть Василя Стуса розглядається, як вбивство, скоєне радянською тоталітарною системою.
До слова, колишній суддя Київського міського суду Петро Фещенко не причетний до умисного вбивства українського поета-дисидента Василя Стуса. Таких висновків дійшло територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві, закривши кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу («Відсутність в діянні складу кримінального правопорушення»).










