Державне підприємство Міноборони «Державний оператор тилу» подало судовий позов проти ТОВ «Мілікон Юа», яка згадується в операції «Мідас», яку проводило НАБУ. Як стало відомо «Главкому», позивач має намір стягнути з приватної компанії 97,34 млн грн.

18 листопада Господарський суд Києва залишив без розгляду позовну заяву, оскільки Державний оператор тилу неправильно вказав місцезнаходження ТОВ «Мілікон Юа». Позивач має кілька днів для виправлення помилки.

Додамо, що позов держпідприємства Міноборони надійшов до господарського суду 17 листопада.

Як повідомляв «Главком», підозрюваний бізнесмен Тимур Міндіч вмовляв колишнього міністра оборони Рустема Умєрова вплинути на підлеглих, аби ті підписали документи з прийому бронежилетів для ЗСУ, які мала поставити компанія «Мілікон Юа». У відповідь, як стверджує слідство, Рустем Умєров заявив: «Я услышал, вызову опять скажу, смотрите, что от меня нужно, чтобы вы сделали».

У підсумку договір між державним підприємством Міністерства оборони «Державний оператор тилу» і ТОВ «Мілікон Юа», який лобіював Тимур Міндіч, 29 серпня 2025 року було розірвано. Це відбулося після зміни міністра оборони, коли замість Умєрова прийшов Шмигаль.

У повідомленні про розірвання договору зазначалося, що одностороння відмова замовника від договору не звільняє постачальника від сплати штрафних санкцій. Загальна вартість контракту складала 217,5 млн грн. Причина розірвання – постачальник порушив умови договору, а саме не поставив товар, згідно з визначеним графіком. Очікувалося, що товариство «Мілікон Юа» до 20 серпня 2025 року привезе 10 тис. штук бронежилетів «Фортуна-1» ізраїльського виробництва (не раніше 2023 року виготовлення).

Крім того, у матеріалах слідства сказано, що у квітні 2025 року фірма «Мілікон Юа» надала замовнику контрольні зразки бронежилетів для перевірки якості. Однак під час дослідження було виявлено невідповідність зразків вимогам нормативно-технічної документації та зразка еталона. Повторна перевірка також засвідчила: зразки продукції постачальника не відповідають відповідним вимогам.

За даними аналітичної системи YouControl, фірма «Мілікон ЮА» зареєстрована у серпні 2022 року. Основний вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля. Співзасновником і кінцевим бенефіціаром записано вихідця Гіблартару Хаїма Бренінга.

У 2023-2024 роках чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Мілікон Юа» склав 3,19 млн грн.

Як повідомляла Громадська антикорупційна рада при Мінобороні, нинішній бенефіціар (власник) ТОВ «Мілікон ЮА» Хаїм Бреніг є секретарем офшорної структури Airpay Holdings Limited, що згадана у Paradise Papers – скандалі, пов’язаному з офшорними фінансовими схемами. Airpay Holdings Limited зареєстрована на Мальті – у юрисдикції, відомій як податковий оазис, що використовується для управління активами або проведення фінансових операцій, які дозволяють уникнути податків або приховати власність. Окрім цього, Хаїм Бреніг є директором низки британських та гібралтарських (також частина Британії) компаній.

«Це наштовхує на думку, що Хаїм Бреніг є не тільки вузькопрофільним спеціалістом, чия професія в Україні називається «фунт» або «зіц-председатель». А ще і спеціалістом з легалізації коштів. Тобто по суті не тільки тією особою, на яку оформлюється майно та/або фінансові потоки інших людей, які не хочуть бути відомими як власники. Але і людиною, що виводить гроші в офшори і легалізує їх там», – припускає Громадська антикорупційна рада.

Нагадаємо, що 10 листопада Національне антикорупційне бюро України в межах розслідування корупційних схем у сфері енергетики (операція «Мідас») оголосило про підозру семи особам. Серед них:

• Тимур Міндіч – бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» (фігурує на записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон),
• Ігор Миронюк (Рокет) – колишній радник міністра енергетики,
• Дмитро Басов (Тенор) – виконавчий директор із безпеки компанії «Енергоатом».

А також четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»:

• Олександр Цукерман (Шугармен),
• Ігор Фурсенко (Рьошик),
• Леся Устименко,
• Людмила Зоріна.

Згідно з текстом підозри, Ігор Миронюк працював у зв’язці з виконавчим директором з безпеки «Енергоатома» Дмитром Басовим. Їх функціонал, як вважає слідство, зводився до використання так званої схеми «Шлагбаум», за якої контрагенти «Енергоатома» вимушено сплачували їм «відкати», щоб отримати кошти за виконані підрядні роботи. Сума неправомірної вигоди складала до 15% від вартості закупівлі. Далі корупційні кошти Миронюк доставляв до так званого бекофісу, відкритого у центрі Києва на вулиці Володимирська, 20/1а. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора у Росії Андрія Деркача, обвинуваченого в Україні за державну зраду.

Співорганізаторами корупційної схеми виступили Тимур Міндіч та Олександр Цукерман, які з 13 листопада перебувають під санкціями в Україні. Обоє до оголошення підозри втекли з України. За попередніми даними, підозрювані бізнесмени можуть переховуватися в Ізраїлі.

22 листопада Україна оголосила в розшук Міндіча і Цукермана.

Раніше повідомлялося, що Міндіч щонайменше з 2019 року підтримує дружні стосунки з Цукерманом. Зокрема, до повномасштабного вторгнення сім’ї Міндіча-Цукермана спільно відвідували Ізраїль (восени 2019 року) та Австрію (взимку 2020 року). Крім того, на другий день великої війни, 25 лютого 2022 року син Цукермана Давид разом із сім’єю Тимура Міндіча на автомобілі покинули Україну. Наприкінці квітня 2022-го Тимур Міндіч і Олександр Цукерман разом повернулися до країни потягом Варшава-Київ.