До кінця наступного року всі українські територіальні громади зобовʼязані оновити свої статути – інструмент, який дасть їхнім мешканцям більше можливостей для реального народовладдя.

Як пише РБК-Україна, про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.

За її словами, значна частина громад над цим уже працюють, для інших – підготовлено методичні рекомендації: покроковий алгоритм для того, щоб створений документ був якісним і виконував закладені в нього функції.

Олена Шуляк розповіла, що ухвалений на початку цього року законопроєкт №7283 впроваджує необхідні ефективні інструменти народовладдя і для мешканців громад – засоби впливу на рішення щодо їхньої життєдіяльності, як-от публічні консультації, громадські обговорення, участь громади в питаннях формування й розподілу місцевого бюджету.

Крім цього, місцеві депутати будуть зобов'язані звітувати перед мешканцями – на відкритих зустрічах, де відповідатимуть на запитання, вестимуть активну дискусію, публікуватимуть свої звіти, щоб виборці бачили, що зроблено. 

Однак не менш важливим пунктом ухваленого законопроєкту, акцентувала парламентарка, є встановлення обов’язку сільської, селищної, міської ради затверджувати статут територіальної громади.

До 1 січня 2027 року органи місцевого самоврядування (ОМС) мають привести у відповідність до закону чинний статут територіальної громади або затвердити новий. 

"По суті, якщо права людей – це фундамент, то статут – це креслення будинку, який має стояти міцно й служити всім без винятків. Без перебільшення, статут є свого роду "конституцією громади", інструкцією, за якою працює щоденна демократія", - пояснила Шуляк.

Частина громад, розповіла вона, цей процес вже не лише розпочали, а й завершили, оновивши та затвердивши свої статути. Так, у листопаді 2023 року

Статут міської територіальної громади в новій редакції ухвалила Хмельницька міськрада. Луцька міськрада затвердила новий Статут Луцької міської територіальної громади в грудні 2023-го, Полтавська міськрада – в травні 2024-го, а Тернопільська має чинний Статут із внесеними змінами станом на вересень 2023 року. 

Серед менших громад можна виділити Люботинську міську територіальну громаду, де Статут у новій редакції затверджено влітку 2024 року, Юр’ївську селищну громаду на Дніпропетровщині, яка ухвалила свій Статут у травні 2024-го, та Солотвинську територіальну громаду, що затвердила нову редакцію Статуту в грудні 2024 року.

"Однак досить показовим у певних сенсах кейсом є досвід Київщини. Дослідження за 2024 рік на основі даних Мін’юсту показує, що в Київській області із  69-ти громад лише 8 мали зареєстровані статути. Це, зокрема, Обухівська міська громада, Володарська селищна, Сквирська міська, Переяславська міська, Немішаївська, Яготинська, Узинська, Славутицька міська громади", - повідомила народна депутатка. 

Зважаючи на те, що часу на створення або оновлення цього стратегічного документа лишається небагато, зазначила Олена Шуляк, громадам слід пришвидшитись. Допомогти в цьому можуть презентовані днями методичні рекомендації, підготовлені Міністерством розвитку громад і територій України.

Алгоритм можна звести до 10 кроків:

1 Оцінити можливості з урахуванням дедлайну.Рада фіксує, що до кінця 2026 року громада повинна мати оновлений статут, який відповідає закону про народовладдя та новій редакції закону про місцеве самоврядування, і що саме статут стає головним нормативним документом громади.

2 Створити робочу групу.До неї залучають депутатів, працівників виконкому, представників громадських організацій, активних жителів, а за можливості – голову та старост, щоб текст статуту був результатом спільної роботи, а не "кабінетної" вправи.

3 Використати запропонований методичними рекомендаціями шаблон – змінити назву громади, перелік населених пунктів, налаштувати формулювання під свої особливості, не виходячи за межі законодавства.

4 Описати ідентичність громади. Скласти коротку історичну довідку та преамбулу, закріпити символіку (герб, прапор, гасло, гімн, логотип) і місцеві свята – День громади, дні сіл і міст, інші пам’ятні дати тощо.

5 Прописати права, обов’язки та рівні можливості жителів. Чітко визначити, на яку інформацію й послуги мають право жителі, як вони можуть брати участь у вирішенні місцевих питань, як громада гарантує рівний доступ до простору, послуг, освіти, працевлаштування й розвитку для різних груп.

6 Описати систему органів місцевого самоврядування. Зафіксувати склад системи (рада, голова, виконком, старости, органи самоорганізації населення), розподіл повноважень і засади взаємодії з жителями – хто за що відповідає і як до нього можуть звертатися люди.

7 Закріпити всі форми участі громади. У статуті перелічити місцевий референдум, загальні збори, місцеві ініціативи, громадські слухання, публічні консультації, громадське оцінювання, участь у бюджетуванні, дорадчі й наглядові органи, е-петиції тощо, а детальні процедури винести в окремі положення-додатки з готовими формами документів.

8 Підтягнути регламент ради та положення про комісії.Привести термінологію у відповідність до статуту й прямо записати, що протоколи зборів, результати слухань, місцеві ініціативи, висновки громадського оцінювання та е-петиції можуть бути підставою для внесення питань до порядку денного сесії.

9 Провести громадські слухання та затвердити статут.Винести проєкт статуту на відкриті слухання, зібрати пропозиції, після чого ухвалити документ рішенням ради або наказом начальника військової адміністрації – там, де вона виконує повноваження ОМС.

10 Пояснити статут жителям і підтримувати його "живим".Підготувати коментований статут простою мовою, створити на сайті розділ "Громадська участь", регулярно проводити просвітницькі заходи та оновлювати доступні матеріали, щоб люди не просто знали про статут, а реально користувалися передбаченими ним інструментами.

Раніше Олена Шуляк розповіла, як ВПО і молодь можуть впливати на розвиток і відбудову громад.