Про це у коментарі Еспресо розповів ексголова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков."Коли іде масований обстріл, атомні електростанції превентивно розвантажують. Або немає можливості видати усю електроенергію в мережу через те, що пошкоджені трансформатори і лінії електропередачі, – тоді теж знижують потужність атомних енергоблоків", – пояснює Григорій Плачков.Нагадаємо, 19 листопада МАГАТЕ повідомила, що Рівненська та Хмельницька АЕС знижували потужність через пошкодження високовольтних ліній. Водночас атомні енергоблоки – це не є так звані маневрові потужності, які за потреби можуть легко зменшити чи збільшити потужність."Атомні електростанції за проєктом розраховані на роботу в базовій потужності. Тобто енергоблок повинен виходити на 100% своєї потужності і відпрацювати паливну кампанію до моменту ремонту або до моменту перевантаження палива. Тому такий режим роботи АЕС, як зараз з ядерною та радіаційною безпекою нічого спільного немає. Але ми живемо під час війни і тут немає іншого варіанту: або ти аварійно розвантажуєшся, або розвантажуєшся за командою. Якщо цього не робити, то тоді розвалиться енергосистема або спрацює захист. І тоді блок випаде, умовно, не 500 МВт, а випаде 1000 МВт. Це такі складні рішення, але їх доводиться приймати", – каже експерт.При цьому Григорій Плачков зазначає – навіть якщо йдеться про аварійне розвантаження атомних енергоблоків, воно відбувається за спеціальним регламентом.Водночас інформація про те, що АЕС у листопаді змушені були знижувати потужність може означати, що ворог починає бити по тих підстанціях та лініях електропередачі, які дають можливість видавати електроенергію з атомних електростанцій."У нас вже був випадок, коли всі дев'ять енергоблоків, які залишились на підконтрольні Україні території, були від'єднані від об'єднаної енергосистеми України. Якщо не помиляюсь, це було у 2023 році, – каже Плачков. – Енергосистема побудована таким чином, що вона рятує сама себе. Є різні рівні захистів, які не залежать ані від головного диспетчера НЕК Укренерго, ані від начальника зміни станції. Коли спрацьовує автоматичний захист, тоді або енергоблоки або розвантажують, або їх переводять в різні стани – або гарячого зупину, або холодного зупину, або розвантажують до певного рівня потужності для того, щоб енергосистема не роз'єдналася на окремі сегменти – регіональні енергосистеми. Якщо таке стається, то диспетчер Укренерго потім з'єднує ось цю мозаїку з регіональних енергосистем. І це дуже складний процес".високовольтна лінія класом напруги 330 кВ, фото: facebook.com/kozytskyy.maksym.officialЗа словами Плачкова,  ворог гадить по теплових та гідроелектростанціях, але не б’є безпосередньо по атомних електростанціях чи їх відкритих розподільчих пристроїв (ВРП), які розташовані та території АЕС."Атомні станції не проєктували для ведення бойових дій на самій атомній електростанції чи поблизу неї. Тому складно сказати, що відбудеться, коли прилетить туди. Якщо на атомну електростанцію чи ВРП прилетить Іскандер або X, я навіть не можу сказати, що може статися.  Тому ворог не обстрілює їх, бо розуміє, якщо щось на атомній електростанції піде не так, сценарій може бути достатньо непередбачуваний і все залежатиме від того, куди вітер буде дути", – каже Григорій Плачков.При цьому він зазначає, що реакторів такого типу, як були на Чорнобильській АЕС в Україні більше немає. Натомість реактори ВВЕР, які є на діючих українських АЕС, відповідають за фізикою процесу тим, які були на Фукусімі. При цьому він відкидає припущення, що аварія такого масштабу як на Фукусімі можлива на окупованій ЗАЕС, оскільки там усі блоки у стані холодного зупину."Якщо ми розберемо ситуацію на Запорізькій атомній електростанції, і, наприклад, на Рівненській. На ЗАЕС всі енергоблоки перебувають в стані холодного зупину. Вони електроенергію не виробляють, а отримують для роботи систем важливих для безпеки. Зрозуміло, що є паливо, його необхідно охолоджувати, але там такий сценарій, як на Фукусімі, не трапиться, бо енергоблоки у стані холодного зупину. Натомість коли енергоблок знаходиться на потужності, це вже інший сценарій і різні рівні ризиків", – каже експерт.Водночас для безпеки енергосистеми і безпосередньо АЕС важливий захист підстанцій та ліній електропередачі, навіть якщо не у безпосередній близькості до атомних об’єктів."Зрозуміти, що в голові в неповажної Російської Федерації дуже складно. Але все ж таки, я вважаю, що всі важливі елементи, які дають можливість передавати або отримувати електроенергію, повинні бути захищені. Це складно і з будівельної точки зору, і з безпекової, і з  інженерної, і з точки зору проєктування, але робити це треба", – каже Григорій Плачков.Після атаки на підстанції в ніч на 7 листопада Хмельницьку та Рівненську АЕС від’єднали від однієї з двох своїх ліній електропередач напругою 750 кВ. Крім того, оператор енергосистеми наказав знизити виробництво електроенергії деякими їхніми реакторами. Пізніше у МАГАТЕ повідомили, що після атаки 19 листопада ці АЕС ще більше знизили потужність.  20 листопада у Міненерго заявили, що Південноукраїнська і Хмельницька АЕС працюють на своїй номінальній потужності. Рівненська атомна електростанція – має дещо знижену потужність генерації, що зумовлено наслідками попередніх масованих атак на енергосистему України.