День Гідності та Свободи: як дві революції змінили Україну та її майбутнє

Сьогодні, 21 листопада, в Україні відзначають День Гідності та Свободи - дату, що об’єднує початок двох революцій, які змінили країну та визначили її європейський курс. Цього дня, з різницею у дев’ять років, стартували Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013-го.
Про значення цого дня для України розповідає РБК-Україна.
Як почалася Помаранчева революціяУ листопаді 2004 року країну сколихнули масові протести після другого туру президентських виборів. ЦВК оголосила переможцем Віктора Януковича, однак численні фальсифікації спричинили хвилю обурення.
22 листопада прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка вийшли на вулиці. Протести охопили великі міста, а центром став Майдан Незалежності.
Помаранчева революція 2004 року (фото: Getty Images)
Під тиском безпрецедентної громадської мобілізації Верховний Суд ухвалив рішення про повторний другий тур виборів. За його результатами Ющенко став Президентом України.
У 2005 році він заснував нове державне свято - День Свободи.
Шлях до Революції ГідностіЧерез шість років, у 2011-му, тодішній президент Віктор Янукович скасував День Свободи. А ще через два роки саме його рішення про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало каталізатором другої революції.
21 листопада 2013 року на Майдані зібралися перші протестувальники - студенти та активісти. 24 листопада вже понад 100 тисяч людей вийшли на марш за євроінтеграцію.
У ніч на 30 листопада силовики жорстоко розігнали молодь. Це стало переломним моментом. Протести переросли з євроінтеграційних у антиурядові й розгорнулися по всій країні.
Влада Януковича жорстко розганяла молодь на Майдані Незалежності у 2013 році (фото: РБК-Україна)
18-20 лютого 2014 року в центрі Києва сталися найкривавіші зіткнення. На Інститутській снайпери вбили понад 70 протестувальників. Цих людей згодом назвали Героями Небесної сотні.
Ніч на 22 лютого стала кінцем режиму - Янукович утік з України.
Революція Гідності у Києві (фото: РБК-Україна)
День Гідності та Свободи - не просто історична дата. Це нагадування про шлях, який Україна пройшла до демократії, та про ціну, яку заплатила за свою свободу.
Свято встановили Указом Президента Петра Порошенка 13 листопада 2014 року з метою:
- утвердження ідеалів свободи та демократії;
- збереження пам’яті про події початку XXI століття;
- вшанування мужності та патріотизму громадян;
- визнання європейського вибору України.
Це також данина пам’яті загиблим героям Революції Гідності.
Вшанування пам'яті героїв Небесної Сотні (фото: РБК-Україна)
2014 рік. Перша річниця була напруженою - родичі Героїв Небесної сотні висловлювали обурення повільним розслідуванням злочинів. У Києві та по всій країні пройшли акції пам’яті.
2015 рік. Річницю супроводжували конфлікти: у Кривому Розі - протести через фальсифікації виборів, на Херсонщині - сутички між активістами блокади Криму та силовиками.
2020 рік. У столиці активісти влаштували автопробіг до лікарні "Феофанія", де лікувався президент Зеленський, та пройшли ходою Алеєю Героїв Небесної сотні.
Що означає День Гідності та Свободи сьогодніДля українців 21 листопада - це день національної пам’яті, символ боротьби за свободу та нагадування про те, що демократичні цінності потребують захисту.
Особливо в умовах повномасштабної війни цей день набув нового змісту - як продовження боротьби за гідність і свободу, яку українці демонструють щодня.
Нагадаємо, сьогодні, 21 листопада, на станції метро "Хрещатик" тимчасово закриють вестибюль №3 у напрямку Алеї Героїв Небесної Сотні - з 5:37 до 11:00. Інші виходи та пересадка на "Майдан Незалежності" працюватимуть у звичному режимі.
РБК-Україна також писало, що уряд уперше за 10 років підвищив щомісячні доплати для непрацездатних родичів Героїв Небесної Сотні. З 1 грудня 2025 року розмір виплати становитиме 12 971 грн замість нинішніх 5-8 тисяч. Право на доплату отримають не лише ті, хто має пенсію у разі втрати годувальника, а й пенсіонери за віком та інвалідністю. Зараз такі виплати отримують 92 члени сімей 76 Героїв Небесної Сотні.
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: Український інститут національної пам’яті, wikipedia.org, Указ президента №872/2014 "Про День Гідності та Свободи".










