Житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) як частина нової житлової політики України зможуть ефективно працювати лише за умови осучаснення застарілих підходів до нього. Зокрема, слід усунути низку суперечностей і колізій у чинному законі про кооперацію.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, пише РБК-Україна.

Але для цього пропонується створити окреме профільне законодавство, оскільки норми, прописані в законопроєкті №12377, повноцінно це питання не охоплюють.

Коментуючи підсумки роботи чергової Робочої групи з доопрацювання законопроєкту №12377 до другого читання, Шуляк наголосила, що задля створення ефективного інструменту вирішення житлового питання потрібно буде внести зміни в чинний закон про кооперацію, а також доопрацювати низку визначень щодо цієї організаційно-правової форми. 

Кооперативне житло, розповіла вона, повсюдно цінують за доступність людям із середніми доходами, зокрема для молоді та людей літнього віку, розумну квартплату, прозорість управління, співробітництво та можливість соціального розвитку. Однак, попри те, що позитивні кейси використання ЖБК як інструменту в Україні є - зокрема для добудови проблемних обʼєктів недобросовісних забудовників - він потребує вдосконалення. 

"Добудова значної кількості об'єктів, які шахраї на кшталт Войцеховського залишали, наприклад, у місті Києві, була можлива лише завдяки механізму житлово-будівельних кооперативів. Це є наочним підтвердженням, що з цим інструментом потрібно працювати й надалі, але за умови його вдосконалення", - пояснила Шуляк.

За її словами, в ЄС цим інструментом користується надзвичайно велика кількість людей - кожен десятий європеєць мешкає в кооперативному житлі: у Польщі житлові кооперативи становлять близько 27% загального обсягу житлового фонду країни, в Австрії - 23%, Швеції - 22%, Франції - 19%, Норвегії - 15%.

Однак в Україні формат, у якому нині працюють житлово-будівельні кооперативи, ще далекий до сучасного та ефективного на кшталт того, який успішно діє в ЄС. Саме тому потрібно не лише встановити нові чіткі правила функціонування ЖБК, а й внести зміни до відповідного законодавства. Це допоможе десяткам тисяч людей, які готові працювати через такий інструмент, вирішити своє житлове питання.

"Саме вдосконалення норми щодо ЖБК стало темою останнього засідання Робочої групи з доопрацювання законопроєкту №12377 до другого читання. Зокрема, потрібно буде вносити зміни у чинний закон про кооперацію", - акцентувала Олена Шуляк.

Учасники Робочої групи зазначили, що зараз в Україні немає такої організаційно-правової форми як житлово-будівельний кооператив, є лише обслуговуючі, споживчі та виробничі кооперативи. Таким чином, більшість кооперативів реєструються як обслуговуючі, і це може ускладнити використання такого інструменту як ЖБК після ухвалення нового житлового законодавства.

Зокрема, важливо, щоб кооператив не втрачав права власності на будинок разом з квартирами у ньому - необхідно, щоб члени кооперативу залишались власниками паїв. Натомість зараз є практика, коли громадяни через кооператив будують квартири, потім міняють свої паї, внаслідок чого з'являються нові власники квартир, які не є членами кооперативу.

Для того, щоб ЖБК як інструмент вирішення житлового питання працював ефективно, потрібно буде усунути низку колізій і суперечностей, зазначила Шуляк.  Тому розглядається можливість створення нової організаційно-правової форми для будівництва житла в складчину. 

"Але в межах законопроєкту №12377 порушувати це питання недостатньо, натомість ефективніше буде створити окремий профільний закон про кооперацію і врахувати це в законопроєкті про управління житловим фондом соціального призначення",- резюмувала Олена Шуляк.

Як раніше розповідала Шуляк, Україна поки що не має власного соціального житлового фонду - але понад 600 тисяч людей роками перебувають у чергах на житло. Змінити цю ситуацію має закон №12377 і запуск нової моделі соціального житла, яке вже почали будувати громади.

Раніше до ухваленого 16 липня законопроєкту надійшло близько 3 тисяч правок, однак понад тисяча з них - так званий поправочний спам, і які народні депутати зняли.

Зокрема, третина правок з поданих попередньо 3 тисяч було знято ще до першого засідання робочої групи 8 серпня. За підсумками роботи трьох засідань вдалося опрацювати 650 правок.

Після ухвалення до кінця поточного року законопроєкту №12377, що є вимогою Ukraine Facility, службове житло в Україні почне відігравати свою справжню роль - тимчасового житла, яке надається в оренду тим, хто за специфікою роботи повинен проживати поруч.