Уряд Німеччини погодив зміни щодо соціальної підтримки біженців. Вони передбачають зменшення виплат для українців, які прибули до країни з квітня 2025 року.

Про це пише РБК-Україна із посиланням на Tagesschau.de.

Що змінюється для новоприбулих українців

Домовленостей досягли Християнсько-демократичний союз (ХДС/ХСС) та Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), які вже давно виступали за зміну підтримки біженців.

Канцлер Фрідріх Мерц підтвердив, що українців переводять із системи громадянського доходу на допомогу шукачам притулку.

"Ми домовилися, що їх переведуть з цієї так званої програми доходу громадян до Закону про допомогу шукачам притулку", - заявив він.

Це означає, що частина біженців більше не перебуватиме під відповідальністю центрів зайнятості, а отримуватиме допомогу через органи соцзабезпечення. Водночас вони й надалі матимуть право працювати та отримувати консультації щодо працевлаштування.

Міністр праці СДПН Бербель Бас розробила проект закону, але відкрито заявила, що не підтримує його. На її думку, інтеграція через центри зайнятості є ефективнішою, однак зміни були закладені у коаліційній угоді, тому вона має намір їх реалізувати.

Менші виплати та базова медицина

Після змін українці отримуватимуть менше соціальної підтримки: замість 563 євро для самотньої особи - приблизно на 120 євро менше (виплата становитиме близько 441 євро на місяць, включно зі 196 євро на особисті витрати та 245 євро на харчування та одяг). 

Також вони втратять доступ до обов’язкового медичного страхування, отримуватимуть лише базову медичну допомогу.

Обмеження діятимуть лише для тих, хто приїхав до Німеччини з квітня 2025 року . Це має зменшити навантаження на бюрократичну систему.

Попри економію на виплатах, уряд не очікує зменшення витрат. Міністерство праці прогнозує, що менші соціальні нарахування компенсуються додатковими навантаженнями на органи влади.

Більше роботи для міст та соціальних служб

Оскільки підтримкою українців займатимуться органи соцзахисту, навантаження на муніципалітети зросте. 

"Ми вимагаємо, і ми надаємо цьому великого значення, щоб додаткові витрати компенсувалися", - заявив представник Німецької асоціації міст та громад Андре Бергеггер.

Федеральний уряд обіцяє компенсувати додаткові витрати громадам.

Водночас Федеральне агентство зайнятості застерігає: українцям може стати складніше отримувати консультації, мовні курси та програми підвищення кваліфікації , що негативно вплине на їхній вихід на ринок праці.

Зміни ускладнять українцям вихід на ринок праці у Німеччині (фото: Getty Images)

Політична критика: "погано для країни з обох сторін"

У партії "Зелених" різко розкритикували рішення. Заступник голови фракції Андреас Аудреч заявив: "Це абсурд. Це погано для країни з обох сторін".

Він вважає, що уряд не намагається заощадити - натомість канцлер Мерц прагне "взяти політичні бали у гарячих дебатах".

Сам Мерц наголосив, що в коаліції не зобов’язуються "робити одне одного щасливим", а мають "рухати країну вперед та ефективно управляти разом".

Українці в Німеччині

Німеччина за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну прихистила найбільше наших громадян - понад 1,1 млн осіб. Статус тимчасового захисту надає українцям право на допомогу при безробітті, офіційне працевлаштування, навчання та доступ до медичної допомоги.

Водночас після змін в Україні Німеччина зіткнулася з різким зростанням заявок на отримання захисту українців у віці 18-22 років - з приблизно 100 до тисячі на тиждень. На фоні цього в Німеччині посилюються політичні суперечки навколо напливу молодих українців.

Додамо також, що опитування показало, що більшість українських біженців не дуже задоволені рівнем життя у Німеччині.