Розбиті мости, різна ширина залізничних колій та заплутані бюрократичні процедури залишаються критичними перешкодами для швидкого перекидання військ через Європу. Як пише Financial Times, після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Франція була змушена транспортувати танки до Румунії не найкоротшим сухопутним шляхом через Німеччину, а морем через Середземномор’я, передає «Главком».

Ці випадки чітко ілюструють, що європейська гонка озброєнь вимагає не лише закупівлі зброї, а й здатності оперативно переміщувати військові сили, техніку та боєприпаси із західних стратегічних портів, де зосереджені основні сили НАТО, на східний фланг Альянсу.

За оцінками чиновників ЄС, наразі перекидання армії до країн, що межують з Україною чи Росією, займає близько 45 днів. У рамках нової ініціативи щодо військової мобільності Євросоюз прагне скоротити цей термін до 5 або навіть 3 днів.

Проте, першою та головною перешкодою перед початком руху військ НАТО є політичне визнання наближення кризи. Генерал США Бен Годжес підкреслює, що швидкість ухвалення рішень політиками є вирішальною: «Треба встигнути до того, як росіяни вдарять». Крім того, європейським лідерам необхідно узгодити характер загрози та спільну відповідь НАТО з президентом США, оскільки коливання Дональда Трампа щодо Росії викликають у Європі сумніви щодо глибини участі Вашингтона.

Щойно Альянс дасть дозвіл на рух, на схід вирушить велика кількість техніки. Дипломати НАТО підтверджують, що аналітичні оцінки, близько 200 тисяч військових, 1500 танків та понад 2500 одиниць іншої бронетехніки, є загалом коректними.

«Військова мобільність – ключовий елемент ефективної безпеки. Правильна інфраструктура дозволяє союзникам доставити потрібні сили в потрібне місце в потрібний час», – пояснює представник НАТО.

Європа лише тепер усвідомлює масштаб інфраструктурних проблем. Представник європейської залізничної асоціації CER Альберто Маццола зазначає, що європейський стандарт габариту вантажних поїздів замалий для військової техніки, а нахил колій може спричинити падіння важких вантажів. Необхідність усунення невідповідності колії стимулювала проєкт Rail Baltica вартістю €24 млрд, орієнтований на військові перевезення.

Проблеми також існують на автошляхах. Німеччина, де дислоковано 37 тисяч американських військових, має особливо жалюгідний стан доріг, що символізує минулорічний обвал секції мосту Карола в Дрездені. Як приклад: у 2022 році французькі танки Leclerc їхали до Румунії тижнями замість днів, оскільки німецька митниця заборонила їм проїзд через надмірну вагу для доріг. Техніку довелося везти морем, а потім залізницею з Греції.

По всьому ЄС визначено близько 2800 «гарячих точок» інфраструктури, які потребують термінового ремонту, з яких Брюссель виділив 500 пріоритетних проєктів. У червні країни НАТО (крім Іспанії) домовилися до 2035 року спрямовувати до 1,5% оборонного бюджету на інфраструктуру.

Нарешті, однією з дивних особливостей переміщення військ на схід є те, що вони перетинатимуть країни, які не перебувають у стані війни, а отже, змушені дотримуватися митних та трудових правил щодо водіїв вантажівок. Щоб уникнути цього, в НАТО працюють над створенням військового Шенгену для уніфікації правил. Водночас, через ризик кібератак Альянс надає перевагу паперовим, а не цифровим документам для конвоїв.

Як повідомлялося, постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Меттью Вітакер переконаний, що Дональд Трамп зробив НАТО сильнішим.

Вітакер підкреслив, що європейські держави протягом багатьох років скорочували військові витрати, користуючись так званими «дивідендами миру». Вони послабили увагу до інвестицій у власну армію та безпеку кордонів. Проте, після інавгурації Трампа фокус на зміцненні оборони знову зріс.

До слова, колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах розкрив деталі одного з найважчих рішень під час свого перебування на посаді – відмови закрити небо над Україною на прохання Президента Володимира Зеленського у 2022 році. 

Столтенберг назвав це рішення «болісним», пригадавши, як Зеленський звернувся до нього з бункера, коли Київ був під загрозою російського наступу