ЄС може “влізти в борг” заради України

ЄС розглядає можливість спільного залучення коштів для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не вдасться реалізувати через позицію Бельгії.
Альтернативні варіанти допомоги Україні
ЄС хоче використати російські державні активи, які були заморожені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 р. для забезпечення кредиту на суму 140 млрд євро для України як репараційного платежу. Але ця ідея зустріла опір Бельгії, змушуючи виконавчий орган ЄС шукати альтернативні варіанти.
У виступі перед Європейським парламентом голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн вперше публічно виклала різні варіанти фінансування військових зусиль України у найближчі роки.
“Євросоюз міг би спільно залучати кошти для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не буде реалізований”, - заявилаУрсула фон дер Ляєн.
Вона запропонувала випуск спільного боргу ЄС, який у кінцевому підсумку буде погашений національними столицями.
Ще один варіант передбачає, що кожна країна окремо фінансуватиме Україну через свої національні бюджети.
Цей стратегічний напрямок відомий як європейський “План Б” та розроблений на випадок повного припинення допомоги США. Він полягає у посиленні індивідуальної фінансової та військової підтримки з боку окремих європейських держав. Цей підхід спрямований на забезпечення того, щоб загальний потік допомоги Україні не припинявся незалежно від політичних рішень у Вашингтоні чи внутрішніх суперечок у Брюсселі.
Обидві альтернативи, однак, непривабливі для країн із високим рівнем заборгованості, таких як Франція та Італія, які мають обмежені можливості для фінансування України.
Крім того, продовжує просуватися ідея так званої “репараційної позики” або кредиту G7. Цей план передбачає надання Україні великого кредиту, який буде погашатися не з бюджетів країн-донорів, а коштом майбутніх прибутків, що генеруються замороженими російськими активами. Ця ідея вважається найбільш фінансово обґрунтованим рішенням, яке звільняє європейські бюджети від прямого навантаження, але її реалізація гальмується через юридичні та політичні застереження деяких країн.
Водночас на думку голови ЄК, використання заморожених російських активів є найкращим варіантом.
“Використання заморожених російських активів є найефективнішим способом підтримки оборони України та її економіки. І найяснішим способом дати Росії зрозуміти, що час не на її боці”, - сказала вона.
Європейські лідери прагнуть фіналізувати свою стратегію фінансування України до грудневого саміту, щоб запобігти можливому бюджетному дефіциту.
Чому Бельгія проти?
Ставка для Бельгії висока, оскільки саме там розташована фінансова компанія Euroclear, яка утримує більшість заморожених активів. Країна побоюється, що ініціатива може створити юридичні та фінансові ризики.
Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради.
“Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим. Наслідки не можуть бути тільки для Бельгії”, - каже прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер.
Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
Це питання нашого виживання
В Україні вважають, що використання зморожених в ЄС коштів РФ життєво важливе для нашої країни. Нещодавно президент України Володимир Зеленський закликав ЄС розморозити активи РФ.
“Нове фінансування є критично важливим для того, щоб українська економіка, яка постраждала від війни, могла продовжувати боротьбу з Москвою”, - сказав він.
Він сказав, що сподівається що ми отримаємо це рішення… в іншому випадку нам доведеться знайти альтернативу, це питання нашого виживання. Ось чому нам це дуже потрібно. І я розраховую на партнерів.
Зеленський заявив, що саме РФ має платити за розпочату нею війну, і гроші від заморожених активів допоможуть Україні купити більше ППО у США та Європи, а також профінансувати виробництво безпілотників для ударів по російських цілях.
Український президент каже, що цей шлях є справедливим.
За його словами для росіян буде дуже великою втратою, якщо ми зможемо так чи інакше отримати ці гроші. Чи це буде позика під гарантії інших країн, чи інший варіант. Але якщо ми зможемо отримати ці 140–160 млрд євро, це буде великою втратою для Путіна і людей із його кола.
За його словами, усім відомо, що це гроші оточення очільника Кремля, тож такі дії дестабілізують їхню систему, що є дуже важливим. Крім іншого, такі санкції є глобальнішими за заморозку активів.
За словами президента України, єдине на сьогодні логічне рішення – це взяти гроші із заморожених активів, або під заморожені активи. Це вже інструмент, яким чином можна дістати ці гроші і дати можливість Україні вистояти, боротись, жити.
Він наголосив, що ці гроші підуть не лише на купівлю наступальної зброї, але й на вироблення нових засобів, зокрема для протиповітряної оборони, що допоможе захистити енергетику, яку обстрілюють росіяни напередодні зими.
Лідер України каже, що це буде важливим сигналом для Росії: дивіться, якщо ви продовжите, ви втратите від 35 до 80 млрд євро наступного року на торгівлі енергоносіями – залежно від того, як спрацюють санкції, – і плюс 140 млрд євро на заморожених активах. Це важливий інструмент для встановлення миру.
Президент наголосив, що якщо війна не закінчиться цього року, Україна повинна бути впевнена, що вона не наодинці переживає такий складний період, і що у нас є передусім фінанси, не тільки дружні слова.
“Тому Європа, розуміючи, що Україна – форпост в цій війні, буде нас підтримувати. Я в цьому абсолютно впевнений”, – наголосив глава держави.
ЄК продовжить наполягати
Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина та Угорщина теж відмовились підтримувати “репараційний кредит”.
Аби переконати Бельгію ЄК готує посилені та доопрацьовані юридичні гарантії. Йдеться про офіційно закріплені обіцянки, що у разі будь-яких судових позовів чи фінансових ризиків, відповідальність і потенційний фінансовий тягар будуть розділені між усіма країнами-членами ЄС, а не ляжуть виключно на бельгійський бюджет чи депозитарій Euroclear.
Щодо Угорщини, яка має переважно політичні заперечення, переконання зводиться до політичного тиску.
Остаточно питання передачі заморожених російських активів Україні має вирішитися на засіданні Європейської ради, запланованому на 11-12 грудня. Водночас навіть, якщо воно не буде прийнято, як ми бачимо, ЄС не збирається покидати Україну наодинці з РФ.
Вікторія Хаджирадєва







