Китайська Народна Республіка надала допомогу Білорусі у налагодженні виробництва близько пів мільйона заготовок для снарядів, які надалі призначені для використання Росією. Про це повідомив Матвій Купрейчик, громадський представник організації колишніх співробітників білоруських силових структур BelPol, інформує «Главком» із посиланням на DW.

За його даними, за рік на одному з білоруських підприємств може вироблятися щонайменше пів мільйона одиниць. Купрейчик уточнив, що завдяки китайській допомозі білоруський режим зміг організувати виготовлення 240 тис. 152-міліметрових артилерійських снарядів та 240 тис. 122-міліметрових ракет для російської системи «Град».

Він пояснив, що йдеться про виробництво снарядів без вибухової начинки. Купрейчик припускає, що наразі режим Лукашенка не має технічної можливості чи потужностей для самостійного створення вибухівки.

Представник BelPol додав, що Білорусь отримала можливість виробляти ці заготовки завдяки лінії для складання, наданій Китаєм. Для встановлення цього обладнання КНР направила до Білорусі десятьох власних інженерів, оскільки білоруські фахівці не змогли самостійно налаштувати лінію.

За наявною у нього інформацією, зацікавленість Китаю є настільки високою, що його громадяни продовжують працювати на двох білоруських підприємствах, контролюючи виробничий процес. Купрейчик наголосив, що ці заготовки виготовляються в Білорусі винятково за державним замовленням Росії, яка є єдиним покупцем.

Як повідомлялося, економіки Росії та Білорусі вступають у новий рік без «запасу міцності» та з великими фінансовими проблемами. Причиною є падіння цін на російську нафту марки Urals, що ставить під сумнів реалістичність бюджетних планів обох країн. 

Розвідка підкреслює, що ціни на Urals впали до найнижчого рівня з весни, підриваючи фінансову стабільність Москви.

Нагадаємо, Служба зовнішньої розвідки України повідомляє про критичне погіршення економічних та фінансових показників російської залізничної монополії ПАТ «РЖД» (Російські залізниці). Компанія готується до масштабного скорочення управлінського персоналу та заморожування інвестиційної програми, намагаючись підвищити ефективність в умовах стійкого падіння обсягів перевезень.