Після масштабного корупційного скандалу, відомого як "справа Міндіча", у владі загострилась внутрішня напруга. Депутати критикують Банкову за повільність і недостатньо рішучі кроки в перші дні після оприлюднення записів.

Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Шторм посилюється. Чим небезпечна справа Міндіча для влади та позицій Зеленського".

За даними РБК-Україна, відставка двох міністрів та санкції проти Тимура Міндича і Олександра Цукермана частково стабілізували ситуацію, однак багато політиків вважають такі дії найм’якшим із можливих сценаріїв.

"Насправді багато хто чекав від президента більш рішучих дій у перші дні. Якби їх взагалі не було, вже до п'ятниці ситуація у фракції могла б обернутися вибухом. Але оскільки два міністри пішли у відставку і плюс санкції – це трохи згладило обстановку всередині", – каже один із членів фракції СН.

За словами співрозмовників, влада обрала неефективну тактику - фактично легітимізувала записи, замість того, щоб поставити їх під сумнів. Тепер, переконані деякі депутати, президенту доведеться йти на масштабні кадрові кроки, щоб мінімізувати репутаційні втрати. Серед можливих дій - перевірка роботи міністрів, голів ОВА та глибоке "перезавантаження" уряду.

"Якщо доведеться звільнити багатьох голів ОВА, наприклад, за фортифікацію і 80% Кабміну – це потрібно зробити. Потрібно провести велике перетряскування – це перше, що потрібно зробити, щоб врятувати ситуацію. Причому діючи на випередження, а не навздогін, звільняючи тих, кого вже засвітили НАБУ. І друге – це активізувати мирний трек", – вважає депутат.

У різних політичних таборах набирає обертів думка, що для стабілізації ситуації потрібне повне оновлення уряду. Обговорюються два сценарії: велика хвиля відставок або створення коаліційного "уряду національної єдності". У такому Кабміні могли б опинитися представники "Європейської солідарності", "Батьківщини", інших фракцій чи політичних груп.

Однак політики визнають серйозні ризики такої моделі - конфлікти між командами та боротьба за контроль над ключовими напрямами. Альтернативний сценарій - Кабмін, сформований із фігур, яким найбільше довіряють українці: серед них називають Валерія Залужного та Кирила Буданова. Водночас невідомо, чи погодяться ці люди приєднатися до уряду.

Проблемою залишається й те, що влада не демонструє готовності ділитися повноваженнями, які утримує з 2019 року. Навіть у фракції "Слуги народу" визнають: коаліційний уряд у нинішніх умовах складно сформувати - через політичні конфлікти та різні цінності партій.

"Якщо ми говоримо про інший сценарій, коаліційний уряд як підсумок бунту депутатських мас, то тут теж не складається", - каже один із впливових нардепів від СН.

Він пояснює, що з уламками ОПЗЖ об'єднуватися точно ніхто не буде. Для багатьох "слуг" дуже важко буде увійти в альянс і з "Євросолідарністю" – після всього, що було сказано на адресу один одного за останні роки.

"Батьківщина" має зовсім інше бачення низки принципових питань, наприклад, судової реформи. Але в цілому партія Юлії Тимошенко і так максимально лояльна до влади останнім часом, тому який сенс формалізувати цей союз.

"Залишається "Голос", "Довіра" і "За майбутнє" - але з тим, як вони ходять, це голосів тридцять. У підсумку, будемо мати 240 номінально в коаліції і 210 голосів на табло. У ВР ж як було 170-180 реальних голосів, так і залишиться, з коаліцією чи без", – каже співрозмовник.

За словами депутатів, у разі загострення кризи "Слуга народу" може втратити кілька членів фракції, але краху монобільшості це не спричинить: місця потенційно здатні заповнити позафракційні або депутати дружніх груп. У цьому випадку фактично продовжить існувати уряд меншості, який спирається на ситуативні союзи під час голосувань.

Хоча фундаментально ситуацію це не виправить.

"Це екзистенційна криза. Якщо Зеленський не зрозуміє, що треба ділитися владою, далі буде гірше. Але поки він не розуміє", – резюмує один з нардепів.

На Банковій же, схоже, обрали стратегію мінімальної уваги до скандалу: санкції введені, відставки оголошені, а фокус поступово зміщується на поточні завдання - аудит енергетичної сфери, призначення керівників та звичні президентські ініціативи.

"Треба ще змінювати багато управлінських процесів, перевіряти всю сферу енергетики, тривають аудити, потрібно призначити нових керівників і провести оголошені конкурси", - описують подальші кроки в президентському оточенні.

10 листопада НАБУ та САП заявили про викриття масштабної корупційної схеми в державній компанії "Енергоатом". За даними слідства, посадовці були причетні до системного відмивання коштів та незаконного збагачення. Керував схемою, за версією детективів, бізнесмен Тимур Міндіч - колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського.

Раніше РБК-Україна повідомляло, хто саме став фігурантом гучної спецоперації "Мідас". Повний список осіб можна переглянути у відповідному матеріалі.

Після оприлюднення деталей корупційної схеми уряд ініціював комплексну перевірку найбільших державних підприємств, серед яких "Нафтогаз", "Укроборонпром", "Укрзалізниця", "Укргідроенерго" та ключові держбанки.

На тлі скандалу міністр юстиції Герман Галущенко подав у відставку, а міністерка енергетики Світлана Гринчук теж оголосила про звільнення. Обох посадовців президент уже виключив зі складу РНБО.