Таку думку висловив польський літературознавець, історик, перекладач, журналіст Марцін Гачковський у проєкті "Європейці" з Лесею Вакулюк на Еспресо. "У мене на форумі у Львові була дискусія про переклад і про те, що якраз неперекладне. Насправді дуже важко перекласти українську реальність. Тут треба змиритися з фактом, що є речі, яких мені не зрозуміти, тому що я ззовні. І це зовсім не про художній переклад, це про нинішній український досвід. Про травму, про війну, про фронтові території, про втрачені домівки, про людське страждання. Але  дуже важко розповідати про те, наскільки, попри війну, важлива в Україні культура і література. Дуже важко пояснити в Польщі, що в Україні відбуваються літературні фестивалі, де завжди дуже багато людей, що там ведуться дуже важливі, бурхливі дискусії. Правда, вони не завжди про літературу, а й  про те, що буде далі, якою буде Україна після війни, як інтегрувати до суспільства ветеранів, як поводитися, як розмовляти з тими, хто втратив, наприклад, кінцівки на війні, як розмовляти з тими, хто травмований", - сказав він.Марцін Гачковський наголосив, що все це відбувається в Україні, це надзвичайно важливо і це пов'язано з культурою."З тим, що суспільство дуже згуртоване, сповнене енергії. Також цікавою, симптоматичною є інша українська література, яка пишеться зараз. Є українська поезія, це теж феномен. Я, навіть, як перекладач, як літературознавець, трошки літературний критик, можливо, не завжди можу сказати з чистою совістю, що вірші, які я читаю, хороші чи погані, але вони важливі. Вони надзвичайно важливі, необхідні зараз. Це теж дуже швидко перекладається іншими мовами, зокрема і польською. Тому я повірив, зрозумів, що література потрібна, бо це факт. Вона потрібна в Україні. Українська література потрібна в Польщі. Не лише тому, що вона українська, а тому, що вона просто прекрасна і цікава. Крізь призму літератури сусіда можна самих себе зрозуміти", - вважає перекладач.