І в мене на це ось яка відповідь: Україна не є "анти-Росією". Це Росія є анти-Україною. Росія є запереченням, негацією, мінусом. І тому для неї така важлива ця війна. Вона виживе тільки тоді, коли вона зможе нас заперечити, тобто знищити.Читайте також: Московія сама себе побудувала як армію невільниківУкраїна є породженням цієї землі. На ній відбувалися різні речі, але їхнім лейтмотивом є кілька речей: локальність важлива, і турбота про свій простір важлива; політика — це рух знизу вгору, від громади до держави; свобода, рівність і братерство/сестринство важливі, і братерство/cестринство вільних і рівних є основою суспільства;тиранія — це зло, д) ми не хочемо нікого завойовувати, нам добре тут;ієрархія — річ сумнівна. Її можна терпіти, але коли по-іншому зовсім ніяк;все вирішуємо діалогом, конфліктом, срачем, знову діалогом, знову срачем — але головне горизонтально; кожен має гідність — і ніхто не має права іншого принижувати.Так от, Росія — це політичний проєкт з заперечення всього цього. Вона хоче довести собі й світу, що такі горизонтальні моделі — неефективні та шкідливі. А ефективні тільки насильство та ієрархія. Що локальність не важлива — тому можна завойовувати інших і стирати їхню ідентичність. Що ієрархія — це все. Що гідності нема, і життя — це принижувати й бути приниженим. Росія постала з негативної енергії, з прагнення заперечити нас. В її хворій фантазії вона може існувати тільки як заперечення нас, тобто тільки коли нас не буде. Але коли остаточно переконається, що заперечити нас не вдалося, вона почне заперечувати саму себе і руйнувати саму себе.Головне — нам не почати руйнувати самих себе першими.ДжерелоПро автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕНРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.