Росія переосмислила свої військові дії в Україні, прем’єр Саксонії заявив про відновлення поставок газу з РФ до Німеччини після припинення вогню. Акценти світових ЗМІ 16 листопада
espreso.tv
Sun, 16 Nov 2025 13:07:00 +0200

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 16 листопада.Від м'ясорубки до мопедів: як Росія переосмислила свою війну в Україні"Сцена виглядає майже постапокаліптичною. Колона російських солдатів виходить з густого туману та рухається до східноукраїнського міста Покровськ. Деякі військові їздять на мотоциклах та мопедах; інших видно на кузові напівзруйнованого пікапа. Одна група їде на транспортному засобі, оснащеному дивним пристроєм, схожим на клітку", – описує CNN відео, а якому російські військові рухаються у бік Покровська.
Панорама прифронтового Покровська, фото: Ілюстративне фото"Якщо Покровськ потрапить під контроль російських військ, що виглядає дедалі ймовірнішим, це буде найбільше місто, захоплене Москвою після захоплення Бахмута у травні 2023 року", – йдеться у статті. При цьому автори публікації звертають увагу на те, як змінилась тактика росіян, що демонструє еволюціонувала війна за останні два роки. Головною причиною трансформації є масове поширення безпілотників, а нещодавні технологічні досягнення дозволяють розгортати набагато більше їх на набагато більші відстані. Це фактично розширило "зони ураження"по обидва боки лінії фронту між російськими та українськими військами, що значно ускладнює просування на полі бою."Замість використання важкої бронетехніки для силового прориву, російські війська дедалі частіше прагнуть проникнути в українські райони за допомогою нетрадиційних транспортних засобів, таких як мопеди та позашляховики", – йдеться у статті. "На відміну від Бахмута, де навмисно проводився набагато більш виснажливий, прямий фронтальний наступ на міську територію, (У Покровську) оперативною метою було оточити українські війська, а не обов'язково очистити місто квартал за кварталом", – заявив у коментарі CNN керівник проєкту "Захист Європи" Інституту вивчення війни (ISW) Мейсон Кларк.Битва за Бахмут у першій половині 2023 року ознаменувалася тим, що українці назвали "м’ясними штурмами", під час яких хвилі російських військ продовжували наступати на добре захищені українські позиції. Ідея полягала в тому, що, відкриваючи вогонь, українські війська виявляли свої позиції. "У Бахмуті група Вагнера відправляла особовий склад на відкрите місце, щоб привернути український вогонь, очікуючи, що їх уб'ють… тепер метою є те, щоб якомога більше цього особового складу наблизилося до українських позицій. Їх не відправляють для того, щоб їх убивали", – сказав Мейсон Кларк з ISW.Тепер російські солдати наступають невеликими групами максимум по троє, а такі групи важко відстежувати за допомогою розвідувальних безпілотників. Розрахунок на те, що з трьох солдатів двоє загинуть, а один дійде до цілі. Міністерство оборони Великобританії оцінює, що з понад 1,1 мільйона жертв, яких зазнала Росія з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, третина була вбита або поранена цього року."Це допустимо для росіян, оскільки вони погодилися на дуже повільний темп просування, і такий оперативний підхід дійсно рухається дуже повільно, тоді як у 2022 і 2023 роках вони все ще приділяли більшу увагу швидкому просуванню", – сказав Кларк.Німецькі політики дискутують щодо поставок газу з РосіїПрем’єр-міністр федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер (ХДС) в інтерв’ю Funke Media Group заявив, що Німеччина має бути зацікавлена у відновленні поставок енергоносіїв з Росії після припинення вогню. За його словами, Європі потрібна енергія за доступними цінами, сказав Кречмер, тому Росія повинна "знову стати торговельним партнером у довгостроковій перспективі – не створюючи нової залежності". Він також розкритикував відмову Німеччини від ядерної енергетики, одним з аргументів якої було те, що основним постачальником ядерних стержнів для реакторів є Росія.
фото: gettyimages В інтерв'ю очільник Саксонії висловив підтримку Україні, але при цьому заявив, що для безпеки Німеччини потрібні дешеві енергоносії, тому важливо у відновити економічні відносини з Росією у майбутньому.Заява Кречмера викликала жваву дискусію, в тому числі і серед його однопартійців. Експерт ХДС із зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер різко відкинув пропозицію Кречмера. "Абсурдно навіть розглядати постачання енергоносіїв з Росії сьогодні, коли та сама Росія щодня бомбардує українські будинки та енергетичну інфраструктуру», – сказав Кізеветтер у коментарі Handelsblatt. "Такі заяви є контрпродуктивними та нісенітницею політики безпеки". Водночас Handelsblatt зазначає, що прем’єр Саксонії вже кілька разів висловлював цю позицію стосовно російських енергоресурсів."Він висловлюється зараз у той час, коли керівництво AfD зараз обговорює контакти партії з Росією", – зазначає видання. При цьому Європа має до 2027 року повністю відмовитись від постачання газу з Росії – не залежно від того, чи на той час ще триватиме війна в Україні.
Панорама прифронтового Покровська, фото: Ілюстративне фото"Якщо Покровськ потрапить під контроль російських військ, що виглядає дедалі ймовірнішим, це буде найбільше місто, захоплене Москвою після захоплення Бахмута у травні 2023 року", – йдеться у статті. При цьому автори публікації звертають увагу на те, як змінилась тактика росіян, що демонструє еволюціонувала війна за останні два роки. Головною причиною трансформації є масове поширення безпілотників, а нещодавні технологічні досягнення дозволяють розгортати набагато більше їх на набагато більші відстані. Це фактично розширило "зони ураження"по обидва боки лінії фронту між російськими та українськими військами, що значно ускладнює просування на полі бою."Замість використання важкої бронетехніки для силового прориву, російські війська дедалі частіше прагнуть проникнути в українські райони за допомогою нетрадиційних транспортних засобів, таких як мопеди та позашляховики", – йдеться у статті. "На відміну від Бахмута, де навмисно проводився набагато більш виснажливий, прямий фронтальний наступ на міську територію, (У Покровську) оперативною метою було оточити українські війська, а не обов'язково очистити місто квартал за кварталом", – заявив у коментарі CNN керівник проєкту "Захист Європи" Інституту вивчення війни (ISW) Мейсон Кларк.Битва за Бахмут у першій половині 2023 року ознаменувалася тим, що українці назвали "м’ясними штурмами", під час яких хвилі російських військ продовжували наступати на добре захищені українські позиції. Ідея полягала в тому, що, відкриваючи вогонь, українські війська виявляли свої позиції. "У Бахмуті група Вагнера відправляла особовий склад на відкрите місце, щоб привернути український вогонь, очікуючи, що їх уб'ють… тепер метою є те, щоб якомога більше цього особового складу наблизилося до українських позицій. Їх не відправляють для того, щоб їх убивали", – сказав Мейсон Кларк з ISW.Тепер російські солдати наступають невеликими групами максимум по троє, а такі групи важко відстежувати за допомогою розвідувальних безпілотників. Розрахунок на те, що з трьох солдатів двоє загинуть, а один дійде до цілі. Міністерство оборони Великобританії оцінює, що з понад 1,1 мільйона жертв, яких зазнала Росія з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, третина була вбита або поранена цього року."Це допустимо для росіян, оскільки вони погодилися на дуже повільний темп просування, і такий оперативний підхід дійсно рухається дуже повільно, тоді як у 2022 і 2023 роках вони все ще приділяли більшу увагу швидкому просуванню", – сказав Кларк.Німецькі політики дискутують щодо поставок газу з РосіїПрем’єр-міністр федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер (ХДС) в інтерв’ю Funke Media Group заявив, що Німеччина має бути зацікавлена у відновленні поставок енергоносіїв з Росії після припинення вогню. За його словами, Європі потрібна енергія за доступними цінами, сказав Кречмер, тому Росія повинна "знову стати торговельним партнером у довгостроковій перспективі – не створюючи нової залежності". Він також розкритикував відмову Німеччини від ядерної енергетики, одним з аргументів якої було те, що основним постачальником ядерних стержнів для реакторів є Росія.
фото: gettyimages В інтерв'ю очільник Саксонії висловив підтримку Україні, але при цьому заявив, що для безпеки Німеччини потрібні дешеві енергоносії, тому важливо у відновити економічні відносини з Росією у майбутньому.Заява Кречмера викликала жваву дискусію, в тому числі і серед його однопартійців. Експерт ХДС із зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер різко відкинув пропозицію Кречмера. "Абсурдно навіть розглядати постачання енергоносіїв з Росії сьогодні, коли та сама Росія щодня бомбардує українські будинки та енергетичну інфраструктуру», – сказав Кізеветтер у коментарі Handelsblatt. "Такі заяви є контрпродуктивними та нісенітницею політики безпеки". Водночас Handelsblatt зазначає, що прем’єр Саксонії вже кілька разів висловлював цю позицію стосовно російських енергоресурсів."Він висловлюється зараз у той час, коли керівництво AfD зараз обговорює контакти партії з Росією", – зазначає видання. При цьому Європа має до 2027 року повністю відмовитись від постачання газу з Росії – не залежно від того, чи на той час ще триватиме війна в Україні. 







