Рівень делікатності – нуль. Як є, так і подали – сирим і без соусу

У повітрі цілий тиждень висить питання – хто стоїть за цією спецоперацією і кому це все вигідно? Прямих доказів, що це "привіт із Москви", немає. Як і того, що НАБУ з САП рухались по чіткому скрипту ФБР. Все це лише розганяє конспірологію, де змішались і коні, і люди.

Але одне зрозуміло точно: як внутрішні, так і зовнішні гравці явно не хочуть продовження старих "банкових" традицій. Про голову ОП промовчу. Фокус уже на Зеленському. І на питанні – чи не запускаються зараз сценарії мёякого транзиту влади? У своєму стилі, без зайвих брифінгів. А може, це лише розминка перед весною, коли на столі зёявиться щось схоже на угоду з Росією? Неофіційне, але дуже показове.

Звісно, важко розв'язувати рівняння з багатьма невідомими. Зеленський ще може перекинути дошку, як у "Слузі народу". Але, схоже, він уже в режимі глибокого антикризу. Бо після "Енергоатому" легко може прилетіти по оборонці, агро та інших секторах. І тоді щопонеділка буде нова серія – трагікомедія про державне управління.

Якщо чутки про зміни в Кабміні і структурі ОП підтвердяться – це означатиме, що на Банковій чудово розуміють масштаби ризиків. Особистих. І все було б логічно, якби не одне "але" – поки все це відбувається, тривають запеклі бої на фронті. І немає жодної гарантії, що до квітня у нас буде більше карт у рукаві.

Цей хаос – виклик не лише нам. Зовнішні гравці теж вже трохи заплутались. Бо хочуть закрити українське питання і повернутись до нормального планування. Але ми-то знаємо, що "нормального" вже не буде.

Підсумок? Ця політична криза – все ще є шансом. Аби консолідуватись. Або втратити все через бунт, який вийде за межі кухонних розмов. І тоді ще не відомо, по якому сценарію піде Україна.

У Зеленського все ще є варіанти.

Головний з них – як саме він хоче залишитись в історії.