13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію санкції РНБО щодо бізнесменів Тимура Міндіча і Олександра Цукермана. До обох застосовано 18 видів санкцій, 17 з яких розраховані на три роки. Однак підсанкційні особи можуть обійти тимчасові обмеження. Про це йдеться у статті «Главкома» «Міндіч і Цукерман. Санкції і маленька шпарина».

З моменту введення санкцій, державні та контролюючі органи України розпізнають цих бізнесменів  насамперед як громадян Ізраїлю і блокують усі їхні активи. Разом з тим, Тимур Міндіч має паралельно громадянство України. Це підтверджують витяги з державних реєстрів. Зокрема, як громадянин України, підсанкційний бізнесмен є співвласником дев’яти діючих фірм. Серед них ТОВ «Квартал 95» і «Квартал ТВ». Також розпізнала Міндіча як громадянина України й Державна прикордонна служба, коли той виїжджав за межі країни.

Адвокат Дмитро Бузанов у коментарі «Главкому» звернув увагу на маленьку шпарину, яку допустило РНБО, накладаючи санкції на Міндіча і Цукермана. Зокрема, Державний реєстр санкцій не бачить податкових номерів цих підприємців попри те, що вони є платниками податків в Україні. На думку юриста, нотаріус може «не помітити», як громадянин України Тимур Міндіч виведе з-під санкцій свої активи, використовуючи цю «неточність».

«На практиці нотаріус стикається з технічною прогалиною: у державному санкційному реєстрі часто відсутні повні ідентифікаційні дані. Це означає, що навіть при збігу прізвища, ім’я, по-батькові та дати народження без зазначення ідентифікаційного, податкового номеру чи реквізитів паспорта громадянина України – ідентифікація є умовною. Фактично нотаріус може «не помітити» збігу, а іноді – навмисно допустити помилку при перевірці, створивши підґрунтя для обходу санкцій під виглядом формального дотримання процедури», – наголосив Бузанов.

Правник допускає варіант розвитку подій, за якого, припустимо Міндіч, звертається до нотаріуса, показавши український паспорт. Підтвердження особи  відбувається через Єдиний державний демографічний реєстр і Державний реєстр санкцій.

«У цьому випадку прізвище, ім’я та по-батькові і дата народження збігаються, але відомості про громадянство відрізняються – у санкційному реєстрі вказано громадянство Ізраїль, тоді як у документах – Україна. Без збігу ідентифікаційного коду, зазначеного в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, однозначна ідентифікація особи неможлива. Результат: нотаріус має право посвідчити правочин (наприклад, купівлю-продаж нерухомості чи відчуження корпоративних прав), оскільки податковий номер особи не збігається з кодом, зазначеним у санкційному реєстрі. Відповідно, блокування не спрацьовує і майно переходить до покупця», – заявив юрист.

Дмитро Бузанов додав, що на сьогодні закон про нотаріат не містить спеціальної норми, яка передбачала б юридичну відповідальність нотаріуса за сприяння чи умисний обхід санкцій. Навіть у випадку доведеного факту посвідчення правочину на користь особи, до якої застосовано обмежувальні заходи, нотаріуса фактично неможливо притягнути до відповідальності, якщо він формально дотримався передбачених процедур перевірки.

Як повідомляв «Главком», Міндіч та Цукерман цього тижня спровокували інформаційний вибух не лише в Україні, вони стали ключовими фігурантами операції «Мідас», яка викриває масштабну корупцію у галузі енергетики під час війни. Проте дивним чином напередодні гучного викриття Національного антикорупційного бюро обоє бізнесменів «випарувалися» з країни. За попередньою інформацією, фігуранти плівок НАБУ осіли в Ізраїлі.

В Україні Міндіч і Цукерман заочно отримали підозри від Антикорупційного бюро за створення злочинної організації та «відмивання» грошей в галузі енергетики.

За версією слідства, не пізніше січня-лютого 2025 року бізнесмен і співвласник ТОВ «Квартал 95» Тимур Міндіч (псевдон Карлсон), маючи дружні стосунки та зв’язки з вищими посадовими особами органів держвлади і правоохоронними органами, вирішив незаконно збагатитися. Зокрема, зафіксовані факти злочинної діяльності Міндіча у сферах енергетики (шляхом впливу на ексміністра енергетики, а зараз міністра юстиції Германа Галущенка) і оборони (впливав на ексміністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова). Зустрічі Міндіча з Галущенком та Умєровим відбувалися за місцем проживання бізнесмена.

Для реалізації злочинних планів Міндіч залучив довірену особу як співорганізатора Олександра Цукермана (псевдо на записах НАБУ Шугармен). Цукерман відповідав за підбір учасників злочинної організації. Окремо за сприяння Галущенка було залучено на той час радника міністра енергетики Ігоря Миронюка (Рокет) і виконавчого директора з безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова (Тенор), за допомогою яких Міндіч та Цукерман узяли під контроль діяльність держкомпанії «Енергоатом».

Задля конспірації Цукерман придумав клички для окремих високопосадовців. А саме – ексміністра енергетики Германа Галущенка називали Сігізмундом та Професором, а колишнього віцепрем’єра – міністра нацєдності Олексія Чернишова Че Геварою.

Всього, за оцінками НАБУ, через таємний «бек-офіс», де легалізовувалися кошти з хабарів на енергетиці, пройшло близько $100 млн (за 15 місяців, відколи слідство документувало фігурантів).