У 2023-2024 роках обсяги будівельних закупівель становили близько 300 млрд грн щорічно або 4% ВВП. За підсумками поточного року очікується досягнення таких же обсягів.

Як пише РБК-Україна, про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, посилаючись на дані звіту "Контроль витрат на відновлення України №23. Три роки спостережень за відбудовою", підготовленого Центром економічної стратегії.

Однак, якщо до війни це був типовий відсоток будівельної галузі у ВВП, то під час відбудови очікуваний обсяг галузі впродовж 10 років становитиме 10% ВВП. При цьому загальна потреба в будівельних матеріалах для відновлення становить приблизно майже 20 млрд доларів на рік. 

За її словами, автори звіту зазначають, що в минулому й позаминулому роках обсяги будівельних закупівель становили близько 300 млрд грн, це - 7-8 млрд доларів щорічно або 4% ВВП. За підсумками поточного року, з великою імовірністю буде досягнуто такий же обсяг.

"Як бачимо зі звіту, без урахування оборонних замовлень, зокрема будівництва фортифікацій, серед найбільших будівельних закупівель за три роки є ремонт та утримання доріг у різних регіонах, водогони для Кривого Рогу, Марганця та Миколаєва, відновлення освітніх та медичних закладів, а також захист енергетичної інфраструктури тощо", - розповіла Шуляк.

Майже половина видатків місцевих бюджетів на відновлення - в прифронтових регіонах через глибокі руйнування, зауважують у Центрі економічної стратегії. Основний напрям відбудови за рахунок місцевих бюджетів - житло, а Агентство відновлення закуповує послуги з управління проєктами, що фінансуються за кошти міжнародних партнерів.

Водночас нардепка зазначила, що й до війни будівельна галузь традиційно становила 4% від ВВП. При цьому під час відбудови очікуваний обсяг галузі впродовж 10 років становитиме 10% ВВП, а загальна потреба у будівельних матеріалах - майже 20 млрд доларів. 

Загальна потреба в будівельних матеріалах для відновлення становить приблизно 19,6 млрд доларів на рік. Наприклад, на бетон потрібно більше ніж 2 млрд доларів, на арматуру - 1,3 млрд доларів, цемент - 727 млн доларів, ПВХ - 66 млн доларів, на скло - 51 млн доларів. При тому що власних потужностей для виробництва, зокрема, скла та бетону в Україні або немає взагалі, або дуже мало", - акцентувала Олена Шуляк. 

З одного боку, це може стати перешкодою для якісної відбудови, але з іншого, наголосила вона, це інвестиційні можливості, яким держава має усіляко сприяти. 90% необхідних будівельних матеріалів можна виробляти в Україні, зауважила Шуляк, і по деяких категоріях у нас сильні потужності. Це стосується цементу, сталі, бетону, вікна та дверей. По деяких будматеріалах потужності обмежені - по асфальту, гіпсу та гіпсокартону. 

"А, наприклад, для скла потужностей немає взагалі. Чи можлива відбудова без скла? Відповідь очевидна. Звісно, потребу в ньому може покривати імпорт. Інвестиції в будівництво одного такого заводу в Україні суттєві – в межах 100 млн доларів. Але враховуючи попит на скло, ця інвестиція вигідна", - розповіла Шуляк.

Парламентарка також зазначила, що використання під час відбудови вітчизняних будматеріалів приведе до формування доданої вартості в країні на загальну суму в майже 30 млрд доларів. Зарплата найманих працівників складе 11,5 млрд доларів, податкові надходження і збори - 7,6 млрд доларів, зокрема 3,4 млрд доларів становитимуть відрахування в Пенсійний фонд. 

"Україні слід спиратися на готовність міжнародних партнерів підтримати відбудову, зосередитися на перспективних галузях, як-от сталь, вікна та екологічні будівельні матеріали, та імпортувати те, що виробляти власноруч неефективно", - резюмувала Олена Шуляк.