Вищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка (на «плівках» НАБУ він фігурує під псевдо Рокет). Про це повідомляє «Главком» з посиланням на онлайн-трансляцію судового засідання.

Також Феміда призначила 126 млн грн застави, у разі внесення якої він зможе вийти на волю.

Слідство повідомило підозру Миронюку за ч.2 статті 255 Кримінального кодексу («Участь у злочинній організації»), ч. 4 статті 368 Кримінального кодексу («Одержання неправомірної вигоди у великому розмірі») і ст. 209 Кримінального кодексу («Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом»). У разі доведення вини фігуранту загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з текстом підозри, Миронюк працював у зв’язці з виконавчим директором з безпеки «Енергоатома» Дмитром Басовим (Тенор). Їх функціонал, як вважає слідство, зводився до використання так званої схеми «Шлагбаум», за якої контрагенти «Енергоатома» вимушено сплачували їм «відкати», щоб отримати кошти за виконані підрядні роботи. Сума неправомірної вигоди складала до 15% від вартості закупівлі. Далі корупційні кошти Миронюк доставляв до так званого «бек-офісу», відкритого у центрі Києва на вулиці Володимирська, 20/1а. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора у Росії Андрія Деркача, обвинуваченого в Україні за державну зраду.

Всього, за оцінками НАБУ, через таємний «бек-офіс» пройшло близько $100 млн (за 15 місяців, відколи слідство документувало фігурантів). Щодо Рокета-Миронюка, то у березні 2025 року він «відмив» $840 тис. і 100 тис. євро, у квітні – $3 млн.

Крім того, підозрюваний Миронюк втручався у кадрову діяльність «Енергоатома» і Міністерства енергетики з дозволу Германа Галущенка, як зауважило слідство. Як випливає із записів негласних слідчих (розшукових) дій, на початку липня 2025 року Миронюк та Басов обговорювали можливе звільнення Петра Котіна з посади керівника «Енергоатома» через загрозу відкриття проти нього кримінального провадження (21 серпня Котін таки звільнився, подавши відповідну заяву). Також йому радили виїхати до Відня на невизначений час.

7 липня 2025 року правоохоронці зафіксували факт проведення співбесіди Ігорем Миронюком кандидата на посаду міністра енергетики Світлани Гринчук, яка на той час очолювала міністерство екології. Пізніше Миронюк обговорював з іншим учасником злочинної групи Олександром Цукерманом кадрові питання в Міненерго. Зокрема, ексрадник Галущенка ділиться з Цукерманом: «Я говорил со Светой (Гринчук, міністеркою енергетики – «Главком»), мы тебя там не видим.

Інший діалог між цими чоловіками. Цукерман – Миронюку: «Скажы, если Сигизмунд (Герман Геращенко – «Главком») заводит свою эту клиентку (Світлану Гринчук на посаду міністерки енергетики – «Главком»), есть смысл хотя бы туда поставит замом Илона Маска (псевдо невідомої особи)? Или нет?».

На що Миронюк відповів: «Есть».

У судовому засідання прокурор навів цікаві факти під час обшуку помешкання підозрюваного ексрадника Галущенка. Як виявилося, фігурант при слідчих рвав на шматки паперові документи; намагався викинути з вікна квартири мобільний телефон. Також у житлі Миронюка було знайдено довідки, складені щодо детективів НАБУ, у тому числі на першого заступника директора антикорупційного бюро Дениса Гюльмагомедова, які задіяні у розслідуванні фактів корупцію в енергетиці.

Крім цього, правоохоронці відшукали у квартирі ексрадника Галущенка готівку на суму 651 тис. євро і $219,4 тис.

У свою чергу сторона захисту наполягала на необґрунтованості підозри Ігорю Миронюку. 

«Орган досудового розслідування свідомо завищив кваліфікацію (ч.2 статті 255 Кримінального кодексу («Участь у злочинній організації»). Названі прокурором особи Міндіч, Цукерман, Устименко, Фурсенко, Зоріна, Миронюк є приватними особами, а не є службовими особами і, відповідно, суб'єктами злочину... Службовою особою є лише Басов», – вважає адвокат ексрадника Галущенка.

Захисник заперечив інформацію слідства, що Миронюк був радником міністра енергетики Германа Галущенка.

Із цікавого: один із адвокатів Миронюка у червні цього року захищав тодішнього віцепрем'єра Олексія Чернишова, підозрюваного у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб.

Також одним зі свідків у цій справі, якого допитали детективи НАБУ, є колишній керівник Національної енергетичної компанії «Укренерго» Володимир Кудрицький, який, до речі, має підозру у справі ДБР. Екстоппосадовець повідомив, що Миронюк «щільно спілкувався з Галущенком» і часто відвідував приміщення Міненерго. Також, на думку Кудрицького, Ігор Миронюк – «близький радник Галущенка, який керує заступниками міністра енергетики».

За версією слідства, не пізніше січня-лютого 2025 року бізнесмен і співвласник ТОВ «Квартал 95» Тімур Міндіч (псевдо Карлсон), маючи дружні стосунки з президентом та зв’язки з колишніми вищими посадовими особами органів держвлади і правоохоронними органами, вирішив незаконно збагатитися. Зокрема, зафіксовані факти злочинної діяльності Міндіча у сферах енергетики (шляхом впливу на ексміністра енергетики, а зараз міністра юстиції Германа Галущенка) і оборони (впливав на ексміністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова). Зустрічі товариша глави держави з Галущенком та Умєровим відбувалися за його місцем проживання.

Зокрема, за сприянням ексміністра енергетики Міндіч контролював фінансові потоки у галузі енергетики. У свою чергу ексміністр отримував заступництво Міндіча перед президентом.

Для реалізації злочинних планів Міндіч залучив довірену особу як співорганізатора Олександра Цукермана (псевдо на «плівках» НАБУ Шугармен). Цукерман відповідав за підбір учасників злочинної організації. Окремо за сприяння Галущенка було залучено на той час радника міністра енергетики Ігоря Миронюка (Рокет) і виконавчого директора з безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова (Тенор), за допомогою яких Міндіч та Цукерман узяли під контроль діяльність держкомпанії «Енергоатом».

Задля конспірації Цукерман придумав клички для окремих високопосадовців. А саме – ексміністра енергетики Германа Галущенка називали Сігізмундом та Професором, а колишнього віцепрем’єра-міністра нацєдності Олексія Чернишова – Че Геварою.

Як повідомляв «Главком», сьогодні антикорупційний суд арештував із правом застави у 40 млн грн виконавчого директора з безпеки «Енергоатому» Дмитра Басова (Тенор).

Додамо, що Національне антикорупційне бюро України в межах розслідування корупційних схем у сфері енергетики – операції «Мідас» – оголосило про підозру семи особам. Серед них – бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (фігурує на записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон), колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет), виконавчий директор із безпеки компанії «Енергоатом» Дмитро Басов (Тенор), а також четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко та Людмила Зоріна.