Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Валентина Січкаря.

10 березня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу противника поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка на Донеччині поліг захисник Валентин Січкар. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чернівецьку міську раду. 

Народився Валентин Сергійович Січкар 11 жовтня 1991 року в місті Хотин. Навчався у місцевій школі №1. Був відповідальним і добрим хлопчиком, завжди готовим поділитися останнім та допомогти. Професію будівельника здобув у Чернівецькому професійно-технічному ліцеї. Потім проходив строкову службу у спеціальних моторизованих військах. Повернувшись, працював за спеціальністю до 2014 року.

Після початку АТО доєднався до лав Збройних сил України. Довгий час перебував у Донецькій області. Зокрема, брав участь у захисті Дебальцевого, де разом з побратимами потрапив у кільце. Завдяки мужності та хоробрості воїнів, їм вдалося вистояти і повернутися живими. Та Валентин Січкар зголосився повернутися назад у те пекло, щоб витягнути ще п’ятьох побратимів. Пізніше просив вибачення у матері, яка дуже хвилювалася за нього, кажучи: «Я не міг вчинити інакше!».

У 2015 році захисник демобілізувався. Мав кілька нагород, чимало грамот від командування.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Валентин Січкар працював у Чехії. Великим болем озвалися у його серці страшні новини, які надходили у ті лютневі дні з мирних українських міст та сіл, що опинилися під навалою російських окупантів. Тож захисник повернувся з-за кордону та долучився до війська.

Валентин Січкар був умілим оператором БМП, ремонтував підбиту ворожу техніку, яку відбивали в окупантів. Пройшов бої у Бахмуті, Покровську, Часовому Яру, Великій Комишувасі.

Побратим Сергій Молчанов згадував про друга: «Воїн та справжній батько для свого відділення!».

Загинув захисник 10 березня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу противника поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня.

«Валентин любив і цінував життя, був справжнім, мужнім і попри все позитивним, – згадувала сестра Наталія Рясова. – Казав, мені: «Не переживай, сестричко, все буде добре!». Його дух завжди з нами, він допомагає і підтримує нас, рідних, побратимів, усіх, хто воює».

Завдяки ініціативі та підтримці батьків загиблого Героя у Хотинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 відкрито хаб – простір, що об’єднує учнів, педагогів та громаду задля спільного розвитку, навчання й пам’яті про подвиг воїна.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.