Росія продовжує свою агресію проти України, намагаючись досягти своїх стратегічних цілей через кілька ключових етапів. На даному етапі війни Кремль планує реалізувати трирівневу стратегію, яка включає окупацію території, політичний тиск на Україну та остаточну інтеграцію її в свою орбіту. Про це пише старший науковий співробітник з питань наземної війни Королівського інституту об'єднаних сил (RUSI) Джек Вотлінг у матеріалі для Foreign Affairs, передає «Главком».

Перша фаза: Окупація території

Росія прагне захопити достатню кількість українських територій, щоб забезпечити економічну життєздатність того, що залишиться під її контролем. Це включає анексію чотирьох областей (Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської) та розширення території на Харківську, Миколаївську та Одеську області, що фактично ізолює Україну від Чорного моря. Кремль бачить це як перший крок до досягнення своїх стратегічних цілей, що дозволить зменшити опір України та створити умови для подальших переговорів.

Друга фаза: Політичний тиск

Після досягнення територіальних здобутків Росія планує використовувати економічні важелі та політичну війну для досягнення припинення бойових дій. Кремль має намір погрожувати повторним вторгненням, щоб змусити Україну погодитися на політичні поступки, зокрема, підписання мирних угод, що можуть обмежити суверенітет України, і дозволять Росії фактично контролювати частину української території. Це дозволить Росії отримати контроль над Києвом та інкорпорувати Україну у свою сферу впливу.

Третя фаза: Інтеграція в російську орбіту

На останньому етапі Кремль намагається повністю поглинути Україну в свою політичну та економічну орбіту, подібно до Білорусі. Росія буде прагнути змусити Україну відмовитись від європейської інтеграції та встановити довготривалі зв’язки з Кремлем, забезпечуючи собі стратегічну перевагу в Центрально-Східній Європі.

Попри значні військові зусилля, Росія ще не досягла жодної з цих цілей. Протягом останніх двох років її війська активно наступають на території Донбасу та південного сходу України, однак прогрес значно сповільнився через міцний опір з боку українських сил. Тим часом Росія стикається з серйозними внутрішніми проблемами, зокрема із зниженням чисельності солдатів, що ускладнює її здатність підтримувати інтенсивність бойових дій.

Водночас Кремль стикається з економічними проблемами через падіння цін на нафту і санкції, які значно впливають на фінансову стабільність Росії. Своєю чергою Україна активно завдає ударів по стратегічній інфраструктурі Росії, зокрема нафтопереробним заводам, що істотно впливає на її економічні можливості.

Міжнародні партнери України повинні зосередити зусилля на економічному тиску, зокрема через боротьбу з російським «тіньовим флотом», щоб значно зменшити фінансові потоки, які Кремль використовує для ведення війни. Якщо цей тиск буде постійним та ефективним, Росія може змінити свою стратегію до 2026 року, зменшуючи бойові дії через економічні та політичні труднощі.