РФ застосовує в Україні нову, більш небезпечну тактику масованих ударів по енергосистемі, запускаючи балістичні ракети на підстанції з видачі потужності АЕС. У чому небезпека та як протидіяти? DW поговорила з експертами.

Зима четвертого року повномасштабної війни Росії проти України може стати випробуванням на життєздатність української енергосистеми, яка вже зазнала серйозних руйнувань від попередніх російських ракетних ударів. Російські війська посилили удари по енергетичній інфраструктурі в Україні, зокрема масово обстрілюючи ТЕС та підстанції з видачі потужності атомних електростанцій (АЕС).

Під час масованої атаки у ніч проти 8 листопада Росія обстріляла підстанції, які живлять Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, це були не випадкові, а добре сплановані удари. Після нічної атаки Хмельницька та Рівненська АЕС були змушені зменшити виробництво електроенергії, повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у своїй заяві, поширеній через соцмережу X. 

Росія хоче вибити з енергосистеми АЕС – основу української енергетики

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко називає такі атаки «гібридним терористичним ударом по атомних станціях». «Мета цих атак – не просто знеструмити регіони, а зруйнувати ядерну енергетику, яка є основою української енергосистеми. Бо допоки у нас працює дев'ять атомних блоків, їм нічого не вдається зробити з нашою енергосистемою – вона продовжує працювати. Тому вони пішли на останній крок, терористичний – гібридні терористичні атаки на атомні блоки», – прокоментував DW Омельченко. 

Суть останніх російських атак на підстанції з видачі потужності українських АЕС, пояснює далі Омельченко, полягає не стільки у відрізанні станції від електропостачання для споживачів, скільки у створенні критичної ситуації для самих реакторів. Коли обстрілюється підстанція, передача електричної енергії з АЕС в мережу стає неможливою, і атомний блок мусить бути терміново переведений у позапроєктний аварійний режим роботи. При цьому виникає небезпека для самого блоку, адже зупинити його швидко неможливо. Омельченко зазначає, що в протоколах безпеки не існує процедур на випадок обстрілів інфраструктури функціонування атомних блоків, оскільки ніхто у світі такого не передбачав. 

Росія вже вдавалася до такої тактики з вибивання з української енергосистеми підстанції з видачі потужності АЕС ще у листопаді 2022 року, що спричинило тоді короткостроковий блекаут в Україні. Мета росіян за три роки так і не змінилася – вони хочуть знову спровокувати в Україні блекаут, тобто неконтрольований розпад енергосистеми на окремі енергоострови.

Цього разу російська армія, однак, дещо змінила тактику ударів. Експерти відзначають, що останні російські атаки по відкритих розподільчих пристроях АЕС характеризуються високою концентрацією засобів ураження по одному об'єкту, здебільшого на лівобережжі України. «Росіяни використовують таку тактику: спершу – «шахеди», а потім – п'ять-сім балістичних ракет в одну ціль. Зведений бетонний захист, який витримує «калібри», не захищає від російських «кинджалів» та «іскандерів», – констатує в розмові з DW експертка з ядерної безпеки, колишня членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання Ольга Кошарна. 

Загроза тривалих блекаутів в Україні

За її словами, якщо у 2022 році з блекауту українська енергосистема вийшла доволі швидко, то зараз це можу бути проблематичним, адже значна частина генерації, підстанцій та ліній електропередачі зруйновані.

«На відміну від 2022 року, коли енергосистему вдалося зібрати за 14 годин завдяки більшій кількості генерації та розгалуженій мережі, зараз ситуація корінним чином відрізняється. Майже вся генерація на лівобережжі країни знищена, включаючи Зміївську ТЕС, Харківську ТЕЦ-5, Чернігівську ТЕЦ. Вугледарська ТЕС – на окупованій території. Також пошкоджені гідро- та теплові електростанції по всій країні, зокрема, Добротвірська, Бурштинська та Ладижинська», – сказала Кошарна.

Колишня секретарка комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, членкиня наглядової ради аналітичного центру WE BUILD UKRAIN Вікторія Войціцька зауважує, що Росія знає, куди бити, щоб завдати Україні максимальної та довготривалої шкоди.

«Удари по Трипільській ТЕС, щоб позбавити Київ та область світла для покриття пікового споживання вранці та ввечері; підстанція «Київська», без якої неможливо забезпечити постачання електроенергії від Рівненської АЕС, що є основним джерелом струму для міста, тому підтвердження», – зазначила Войціцька у своєму дописі у соцмережі Facebook. За її словами, зима 2025-26 років з точки зору наявності світла й тепла буде значно важчою для Києва й не лише у порівнянні зі зимою 2022-23 років.

Президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко пропонує створити з міжнародними партнерами «енергетичний Рамштайн» з негайної допомоги Україні з переговорами на високому рівні, як проходити зиму в умовах російських обстрілів, зокрема об'єктів атомної енергетики.

Що робити, аби уникнути зимових блекаутів

Україна в черговий раз закликала інші країни вплинути на Росію. «Закликаємо всі держави, які цінують ядерну безпеку, зокрема, Китай та Індію, вимагати від Росії припинити безрозсудні атаки на ядерну енергетику, що створюють ризик катастрофічного інциденту. Потрібен глобальний тиск, щоб змусити Москву припинити її ядерний шантаж», – заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Також українська сторона звернулася до МАГАТЕ із закликом скликати термінове засідання ради керівників цієї організації, щоб відреагувати на «неприпустимі ризики» обстрілу Росією інфраструктури українських АЕС. 

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі відреагував на російські обстріли українських АЕС, але не згадав, що до цього призвели дії Росії. 

«Електричні підстанції мають вирішальне значення для наших зусиль із забезпечення ядерної безпеки та захищеності під час війни. Їхнє подальше руйнування є серйозним приводом для занепокоєння в цьому плані. Я продовжую закликати до максимальної військової стриманості з метою збереження ядерної безпеки та уникнення аварій із серйозними радіологічними наслідками», – цитує МАГАТЕ у своєму повідомленні генерального директора організації Рафаеля Гроссі.

Експерти вже не сподіваються на спроможності МАГАТЕ та наголошують, що українські дипломати мають доносити до інших країн інформацію, що аварії на українських АЕС через російські обстріли можуть спричинити серйозні наслідки ядерної небезпеки, зокрема у Європі та прости у партнерів більшого захисту для АЕС.

«Нам потрібно за будь-яку ціну зберегти ядерну енергетику, посилити захист ППО над ключовими підстанціями з видачі потужності на атомних блоках, просити партнерів надати системи ППО, такі як «Петріот», для захисту підстанцій атомних блоків. Це в першу чергу не тільки Україні потрібно, а й всій Європі, тому що, якщо станеться ядерна аварія, вона зачепить усю Європу», – вважає Володимир Омельченко.

Лілія Ржеутська