В умовах повномасштабної війни, коли цивільна інфраструктура постійно перебуває під загрозою обстрілів, життєво важливим питанням залишається доступ до безпечної питної води, а найбільш надійною страховкою на випадок комунального колапсу є артезіанські бювети. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповів гідрогеолог, директор науково-виробничого підприємства «Спецводгео» Олександр Терентьєв. 

Гідроеколог зазначив, що вода з бюветів є безпечною, навіть якщо й має сторонній запах аміаку, який люди часто плутають із сірководнем.

«Сеноманський водоносний горизонт – це його природний запах. Нічого страшного, він за кілька годин випаровується. Загалом у Києві два види артезіанських свердловин: із Сеноманського шару, що залягає на глибині від 60 до 150 метрів, та з Юрського – глибиною від 170 до 350 метрів», - пояснив Терентьєв. 

За словами гідроеколога, сірководню багато, зокрема, в артезіанських свердловинах у Хмельницькій області. Він навіть корисний – розчинений у воді каміння у нирках розчиняє, додав експерт.

Терентьєв зазначив, що артезіанські свердловини є скрізь в Україні, адже це альтернатива водопровідному водопостачанню.

«Вже майже чотири роки повномасштабної війни, а в нас і електроенергетика тримається, і газопостачання. У радянські часи для страховки кілька контурів створювалося, щоб перемикати у разі чого», – пояснює гідроеколог. 

За словами Терентьєва, у всіх військових містечках, у військових частинах раніше були свої автономні артезіанські свердловини. У багатьох колишніх військових містечках України досі у кранах – артезіанська вода. В інших випадках гідроеколог радить водопровідну воду кип'ятити, а краще – пити бюветну.

Щодо джерел, з яких жителі столиці часто набирають воду, зокрема, у парку «Нивки», Терентьєв зазначає, що теоретично вода з них може бути безпечною, якщо поруч немає промислових виробництв.

«Сто років тому люди пили воду з річок та струмків. Так чому б зараз не пити воду з них, якщо поряд немає жодних хімічних і других виробництв?» – розмірковує гідрогеолог, проте наголошує, що якість води у будь-якому разі повинні регулярно перевіряти відповідні інстанції.

Нагадаємо, цього літа в Україні не зафіксовано суттєвого покращення стану водних ресурсів попри менш спекотну погоду та рясні дощі в окремих регіонах. Про це у коментарі «Главкому» розповів віцепрезидент асоціації «Укрводоканалгеологія» Андрій Нікітін. Він підкреслив, що температурний фактор не є визначальним у процесі цвітіння водойм. Також експерт зазначив, що сьогодні значна проблема для екосистеми – це наслідки підриву Каховської ГЕС та зникнення водосховища.