Колишній генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг описав у своїх мемуарах On My Watch ("У мій час") початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну та реакцію Заходу. 

Відмова Україні 

Зокрема, у мемуарах колишній генсек НАТО описує "болісний момент" у лютому 2022 року, коли він відхилив відчайдушне прохання президента Володимира Зеленського ввести безпольотну зону над Україною.

Столтенберг сказав, що боявся, що їхня розмова може стати останнім телефонним дзвінком українського президента, оскільки на Заході боялися за його життя.

"Він подзвонив мені з бункера в Києві, коли російські танки були вже зовсім поруч. І він сказав: "Я приймаю ваше рішення не направляти наземні війська НАТО, хоча я з цим не згоден. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір. Не дайте російським літакам, дронам і вертольотам літати і атакувати нас", – згадує Столтенберг.

Столтенберг нагадав, що в минулому НАТО справді закривало повітряний простір над окремими країнами з міркувань захисту цивільного населення, зокрема, над Боснією і Герцеговиною або над північною частиною Іраку, де потрібно було захистити курдів.

Однак на прохання Зеленського тодішній генсек Північноатлантичного альянсу відповів відмовою.

Свою відмову він пояснив тим, що у разі закриття неба над Україною НАТО довелося б знищити російські системи протиповітряної оборони в Білорусі та Росії, оскільки західні винищувачі не могли б літати над Україною, якщо на них націлювалися російські ракети ППО.

"А якщо в повітрі буде російський літак або вертоліт, ми повинні будемо його збити, і тоді між НАТО і Росією розгорнеться повномасштабна війна. А ми не готові до цього. Як сказав Байден, який тоді був президентом США, ми не підемо на ризик третьої світової війни заради України", – зазначив Столтенберг.

Він згадує, що йому було "боляче" закінчувати той телефонний дзвінок із Зеленським, "знаючи, що його життя в небезпеці".

Запізніла реакція 

Столтенберг визнaв, що допомога Україні була занадто незначною і занадто запізнілою. “Україна демонструє як силу, так і слабкість НАТО”, — заявив Йенс Столтенберг. 

Він вказав, що союзники по НАТО з моменту початку повномасштабного військового вторгнення Росії ‘надали безпрецедентну військову підтримку, без якої Україна, ймовірно, не змогла б захистити себе так, як вона це зробила”. 

З іншого боку, додав екс-генсек, необхідно визнати, що допомога Альянсу надійшла занадто пізно і була занадто незначною, тому що з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і вторглася на Донбас, і до початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 союзники по НАТО майже не надавали військової підтримки або ж вона була обмеженою, сказав Столтенберг. Він пояснив, що летальної допомоги практично не було, оскільки Альянс боявся, що це підштовхне Москву до вторгнення в Україну. 

“Але Росія все ж таки вторглася”, — підкреслив Йенс Столтенберг. 

Він також вважає, що військового вторгнення РФ в Україну можна було уникнути. 

“Якби ми раніше надали Україні більше військової підтримки, це могло б запобігти повномасштабному вторгненню”, — сказав екс-генсек НАТО. 

Тоді б, вказав Столтенберг, російський диктатор Володимир Путін дійшов б висновку, що напад на Україну неможливий, оскільки союзники по НАТО озброїли країну. 

Україна і НАТО

Столтенберг розповів, що під час першої зустрічі з Петром Порошенком у 2015 році той постійно питав, коли Україна зможе стати членом Альянсу.

Колишній генсек згадує, що Порошенко багато говорив про те, як Росія фальсифікує історію, щоб виправдати агресію.

За словами Столтенберга, він сказав Порошенку, що для вступу нової країни в Альянс необхідно було виконати три умови: країна повинна бути європейською, демократичною і здатною сприяти безпеці НАТО.

"Третій критерій є основною проблемою", – цитує себе Столтенберг, пояснивши, що мав на увазі опір деяких держав, які вважали можливе членство України провокацією для Росії.

Він далі сказав Порошенку, що НАТО вже допомагає Україні "впроваджувати реформи, боротися з корупцією і вводити стандарти і доктрини НАТО", що зміцнює обороноздатність України, "а також забезпечить готовність України до членства, як тільки будуть створені відповідні політичні умови і ми досягнемо згоди про ваше вступ".

"Однак Петро Порошенко не погодився. "Тоді коли ми зможемо приєднатися?" – знову запитав він. "Я не знаю", – відповів я. Це була, принаймні, чесна відповідь", – йдеться в мемуарах.