Цей крок став одним із ключових моментів імперського підкорення українських земель. Сьогодні Росія знову намагається повторити той самий сценарій – захопити українські землі, щоб ліквідувати незалежні державні структури. Більше про це – у статті Еспресо.  Що таке Гетьманщина і чому вона важливаВ'їзд Богдана Хмельницького до Києва у 1649 році, що став символічним моментом відновлення окремої козацької державності, фото: ВікіпедіяГетьманщина – це українська козацька держава, що виникла в середині XVII століття внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої, до якої довгий час входили більшість сучасних українських земель. Офіційно вона називалася Військом Запорозьким, а в документах часто фігурувала як Україна чи Русь. Це була повноцінна національна державна структура з власним військом, адміністрацією, судовою системою та дипломатією.Гетьманщина продовжила традиції державотворення від часів Київської Русі та князівської доби, адаптувавши їх до козацьких реалій. Після вимушеної Переяславської угоди 1654 року з росіянами, Гетьманщина поступово втрачала свою незалежну політику через втручання московських царів, які все більше скорочували автономію козацької держави та використовували міць козаків у своїх цілях. Попри це під кінець свого існування, це була не просто військова організація, а окрема держава з населенням понад 2 мільйони осіб на 1764 рік, що охоплювала Лівобережну Україну, частину Правобережжя та Слобожанщину. Загалом Гетьманщина стала символом українського державного опору чужоземному пануванню та основою для майбутнього відродження державності.Останні роки автономії та ліквідація Катериною IIімператриця Катерина ІІ, фото: ВікіпедіяОстаннім гетьманом був Кирило Розумовський, обраний 1750 року. Він намагався реформувати державу, зокрема, відновити виборність посад, скликав старшинські ради та навіть намагався зробити гетьманство спадковим у своїй родині. Власне, у 1763 році у Глухові відбувся з'їзд козацьких старшин, де обговорювали повернення давніх вольностей, створення шляхетського парламенту та визнання спадковості гетьманства за родиною Розумовських.Натомість імператриця Катерина II, прагнучи абсолютної централізації всієї влади в Російській імперії, побачила в цьому загрозу. У підсумку 10 листопада 1764 року вона видала указ, яким примусила Розумовського зректися булави та остаточно скасувала інститут гетьманства. Як наслідок, була відновлена Друга Малоросійська колегія під проводом генерала Петра Румянцева, яка готувала повну інтеграцію українських земель до імперії і в підсумку перетворені на губернії. Полково-сотенний устрій ліквідували, суди русифікували, а селян остаточно закріпачили.Згодом, у своїх розпорядженнях імператриця прямим текстом писала, що треба перетворити ці землі на російські:"Мала Росія, Ліфляндія та Фінляндія – це провінції, що правляться дарованими їм привілеями, порушити їх відразу було б незручно, але не можна вважати ці провінції за чужі і поводитись з ними, як з чужими землями – це було б нерозумно. Ці провінції треба легкими засобами привести до того, щоб вони обрусіли і перестали дивитися, як вовки до лісу. Коли ж в Малоросії гетьмана не буде, то варто намагатися, щоб навіки і ім'я гетьманів зникло".Кульмінацією став 1775 рік, коли Катерина II віддала наказ зруйнувати Запорозьку Січ, знищивши останній осередок козацької волі. Майже 150 років, до Української революції 1917–1921 років, Україна не мала власної державності, перебуваючи під ярмом Російської імперії. Наслідки були катастрофічними. Адже втрата автономії призвела до все більшої культурної асиміляції та економічного визиску на користь російських панів.Паралелі з сучасністюСьогодні Росія під проводом Володимира Путіна вже декілька років веде повномасштабну війну проти України, намагаючись ліквідувати її державність так само як Катерина II знищила Гетьманщину. Путін заперечує існування українського народу як окремого, називаючи Україну "штучним утворенням" і прагнучи повернути її до "російського світу". Окупація Криму, Донбасу та спроби захопити Київ – це сучасна версія русифікації та централізації XVIII століття. Але історія показує, що українська державність, попри століття поневолення, однаково відроджується та існує. Як Гетьманщина стала основою для боротьби козаків, так і нинішня Україна, обороняючись від агресора, доводить свою незламність. У сухому підсумку Путін, як і Катерина, приречений на поразку, бо прагнення до свободи сильніше за імперські амбіції, навіть, якщо на це потрібні роки боротьби. Тому події 1764 року – не просто історичний епізод. Це нагадування про те, що боротьба за українську державність завжди відбувалася в умовах імперського тиску. І як тоді, так і сьогодні Україна протистоїть спробам московської влади стерти її з політичної мапи світу.Читайте також: Син останнього гетьмана, який зробив Бетховена безсмертним: 273 роки тому народився Андрій Розумовський