Коли припиняться бойові дії: сценарії та ризики

Доповідаю: на переговорах та зустрічах за участі представників різного рівня з України, РФ, США, ЕС і Китаю практично досягнуті компромісні домовленості по головних питаннях припинення бойових дій, а не головні можна вирішити у процесі відкритих переговорів.
На сьогодні цей потенційно досягнутий компроміс виглядає цілком передбачуваним: бої заморожуються по лінії боєзіткнення (бо фронту у розумінні Другою Світової, коли були суцільні позиції, зараз нема). Але Путін продовжує наполягати на тому, щоб ЗСУ вийшли з контрольованої частини Донбасу. Це дозволить Путіну прозвітувати власному населенню, що вони починали війну, щоб «захистити Донбас», і от цієї мети досягнуто, тобто недоімперія перемогла.
Своєю чергою Путін готовий вивести свої війська з частини окупованої Дніпропетровської, Сумської, Харківської області. Такий обмін не є рівноцінним. Тому що добровільний вихід ЗСУ з Донбасу, який вони так запекло захищають, суттєво деморалізує і наші збройні сили, і країну загалом.
Крім того, окупація Донбасу дозволить створити агресору потужний плацдарм, з якого він зможе поновити бойові дії за рік-два. Аргументацією буде, що Запорізька та Херсонська області включені у склад РФ, але значною мірою контролюються Україною. Відповідно, наше керівництво на вихід з Донбасу категорично не погоджується.
Саме тому Трамп періодично кидає таку фразу, що «іноді треба дати сторонам повоювати», зокрема, він це згадав після зустрічі з Сі Цзіньпіном. Логіка президента США, яку, судячи з усього, підтримує і очільник Китаю, полягає у тому, що треба дати Путіну ще час до весни, щоб Росія або захопила Донбас, і тоді вкрай контроверсійне питання добровільного виходу ЗСУ автоматично зніметься з порядку денного.
Або Донбас недоімперії захопити не вдасться, і тоді у Путіна не залишиться аргументів не погоджуватися на замороження бойових дій (підкреслюю – це логіка Трампа).
З урахування всього цього стає зрозумілим, чому ЗСУ досі не отримали наказу залишити агломерацію «Покровськ-Мирноград», хоча захищати її в умовах, що склалися, майже безнадійно (надія на диво згасає останньою). А зараз провести відхід без величезних втрат взагалі неможливо, бо центр Покровська перетворився на сіру зону, де позиції сторін перемішалися, але будь-який рух контролюється з повітря дронами.
Зима буде важкою. Але про це ми і так знали.










