Зміни до бюджету, цільові програми та підтримка Сил оборони – такими були питання, які розглянула Київрада на черговому пленарному засіданні. Водночас на третій рік повномасштабного вторгнення столиця не має єдиного та прозорого алгоритму дій для громадян, чиє житло постраждало від атак РФ. 

Заяви представників КМДА свідчать про просування у цій сфері, а депутатів – про повну їхню відсутність. До того ж, далі триває криза в роботі постійних комісій, яка призвела до потреби тимчасово реорганізувати їхні функції. Більше про те, якими були дискусії з цих питань та які питання ухвалили – далі в матеріалі руху «Чесно». 

Відновлення будинків після російських атак

Під час обговорення депутатських запитів акцент пленарного засідання змістився на кричуще питання відсутності чітких алгоритмів допомоги для киян, чиє житло постраждало внаслідок атак РФ. Це озвучила депутатка «Європейської солідарності» Людмила Ковалевська, яка також є головою профільної робочої групи, створеної при бюджетній комісії: «До приймалень всіх депутатів системно звертаються кияни, чиє житло пошкоджено або знищено, із простим проханням – надати чітку інструкцію, що робити для отримання відшкодування, пільг, тимчасового житла».

Дінара Габібуллаєва виступила із пропозицію запровадити систему поетапного інформування стану відновлення будинків. За її словами, містяни очікують місяцями та не знають, чи зараз проходить тендер, чи вже почалися ремонтні роботи на місці. Інша пропозиція депутатки стосувалася push-повідомлень у додатку «Київ Цифровий» про локації, куди звертатися після атак: «Ми все це робимо в ручному режимі: пишемо на сторінках, комунальні служби або ті, хто працюють на місцях, обклеюють кожен будинок, замість того, щоб зробити push-повідомлення. Тому що ці пункти прийому або пункти допомоги – відомі».

Потребу створити чіткі алгоритми підтримала і Наталія Берікашвілі із фракції «Єдність», а міський голова Віталій Кличко надав відповідне протокольне доручення. 

Натомість депутатка «Удару» та директорка департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смірнова зазначила, що «алгоритм вже розробляється». За її словами, оголосили тендер на проведення інформаційної кампанії, і робота має бути завершена протягом тижня. Із подібною заявою виступила Ганна Старостенко, яка також є заступницею голови КМДА: «Ми вже активно працюємо з департаментом суспільних комунікацій, з департаментом муніципальної безпеки, з департаментом цифрової трансформації над отаким чітким алгоритмом. Він вже розроблений. До речі, зараз уже в тестовому форматі запускаються такі push-повідомлення». 

Проте у ході депутатських виступів виникла суперечність стосовно поля департаментської відповідальності. Так, зокрема, директор департаменту муніципальної безпеки та представник «Удар» Роман Ткачук у виступі зазначив, що заява Людмили Ковалевської стосується радше департаменту будівництва, оскільки муніципальна безпека ліквідує наслідки надзвичайних ситуацій, а не займається подальшим відновленням будинків. 

Водночас, Ткачук жодним чином не згадав, що бодай якась робота у цьому напрямку вже здійснюється, як йшлося у заявах Смірнової та Старостенко до та після цього виступу. Нагадаємо, що до 8 грудня Роман Ткачук відсторонений із посади у зв’язку із підозрою у «службовій недбалості, внаслідок якої придбали спецавтомобілі для одного з підрозділів ДСНС за значно завищеною вартістю». Це вже шоста підозра посадовця.

Ситуація із відновленням будинків після атак у Києві справді критична. Крім стратегічних планів та створення інструкцій, проблема полягає у тому, що на практиці містяни опиняються без обіцяних виплат та в кількамісячному очікуванні на відбудову.

У ході засідання депутати ухвалили ще два рішення – створення Тимчасової контрольної комісії (ТКК) для перевірки реалізації проєктів з відновлення за рахунок міського бюджету та надання додаткових соціальних гарантій жителям міста, які постраждали внаслідок агресії РФ. 

Згідно із пояснювальною запискою, рішення про створення ТКК мало б вирішити питання затримок у ремонтних роботах, оскільки наразі мешканці змушені проживати в пошкодженому житлі без належних умов або ж винаймати інше, додатково витрачаючи кошти. Головою ТКК обрали депутатку «Батьківщини» Аллу Шлапак, а строк діяльності комісії складає шість місяців із моменту її створення. 

У проєкті про додаткові соціальні гарантії йдеться про звільнення постраждалих від атак киян від сплати 70% міської частини адміністративного збору під час оформлення чи обміну документів, які посвідчують особу або підтверджують громадянство. Крім цього, ініціатива передбачає звернення до Кабміну задля «врегулювання безкоштовної заміни документів для постраждалих осіб». 

Беззаперечно, поява такої дискусії у сесійній залі Київради – важлива сходинка. Проте третій рік повномасштабного вторгнення та регулярних атак на столицю різного типу передбачає, що питання такого характеру будуть врегульовані дещо раніше.  

Функціонування постійних комісій

На засіданні депутати також розглядали організаційні зміни в структурі постійних комісій Київради. Зокрема, проєкт про внесення змін до положення про постійні комісії передбачав тимчасову передачу функцій комісії з питань дотримання законності до регламентної комісії. Йдеться про реалізацію функції з формування списків присяжних районних судів Києва. 

«Чесно» аналізував роботу комісій Київради та описав ситуацію, у якій сьогодні перебуває комісія з питань дотримання законності. Сьогодні там усього двоє членів – голова Ігор Опадчий з фракції «Удар» та Олександр Плужник із групи ПЗЖМ. Чинне положення передбачає, що кількість членів має складати щонайменше три. 

До комісії входив ще Володимир Левін та був її секретарем. Депутата обрали від «Європейської Солідарності», однак у грудні 2024 року його виключили з її складу «через порушення спільно виробленої позиції фракції». Крім цього, у заяві «ЄС» йшлося про застосування імперативного мандату щодо Левіна наприкінці січня 2025-го.

Ще раніше голова комісії Ігор Опадчий у коментарі Руху «Чесно» розповів: «Дійсно, наразі ми маємо складнощі з формуванням повного складу комісії. Ми вже зробили відповідне звернення щодо делегування додаткового члена. Очікую, що це питання буде винесено на розгляд найближчого пленарного засідання, щойно буде сформовано узгоджену пропозицію від політичних сил. Наша мета – якнайшвидше відновити повний склад комісії для більш ритмічної роботи та планування засідань».

На самому засіданні депутат зазначив, що рішення про передачу функцій є тимчасовим, оскільки «терміново потрібно вирішити проблему із присяжними та терміново вирішити проблему з нашими поліцейськими комісіями – для того, щоб безперервно працювати і суди, і поліцейські комісії». 

Не погодився із проєктом рішення адвокат Віктора Медведчука та обраний від забороненої ОПЗЖ Ігор Кириленко, який іронічно запропонував регламентній комісії перебрати обов’язки і непрацюючої земельної. Крім цього, депутат звинуватив Леоніда Ємця у невиконанні поточних обов’язків: «Кожен депутат зобов'язаний входити до однієї з комісій.

Більше, аніж два з половиною роки я не входжу до жодної комісії. І ви палець об палець про це не зробили. Пан Бондаренко вже багато місяців не входить до жодної комісії – ви знову нічого не зробили. Скажіть, будь ласка, навіщо вам додаткові повноваження якщо ви не виконуєте ті повноваження які у вас є?»

Проте колишній секретар Київради Володимир Бондаренко у виступі зазначив, що подав заяву на включення до комісії з питань дотримання законності. І коли вона стане повноважною, зможе знову вирішувати питання.

Рішення вдалося ухвалити лише з другої спроби. Спочатку «за» проголосували лише 59 депутатів, а вже за повторного голосування – 70. Правку Ігоря Опадчого про те, щоб до переданих функцій додати і взаємодію з правоохоронними органами в контексті формування поліцейських комісій, підтримали також. 

Аміна Лікар, «Чесно.Київ»