59 відсотків українців вважають, що мікрокредити стали доступнішими. 73 відсотки задоволені сервісом, а 69 – готові рекомендувати фінансові компанії іншим позичальникам. Такі результати презентувала Асоціація українських банків за підсумками всеукраїнського дослідження, проведеного спільно з компанією Research.ua та Інститутом соціології НАН України. Нині кожен восьмий мешканець міста  користується послугами мікрофінансових організацій – і це стабільний показник попиту на небанківське кредитування.  Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків повідомляє:“На наш погляд, потрібно завжди робити заміри з певною періодичністю, щоб можна було побачити ту чи іншу динаміку. Сьогодні результати, головні цілі, про які ми говоримо щодо цього дослідження, це оцінити фактично ставлення громадян до небанківського споживчого кредитування, до його доступності, прозорості і відповідальності обох сторін, як позичальника, так і кредитора”. Мікрокредити українці найчастіше беруть для покриття щоденних потреб. 46 відсотків позичальників – щоб “дожити до зарплати”. Володимир Кутюк, директор компанії Research.ua додає:“Основні причини наступні за рейтингом не змінилися з 2023 року. Оплата лікування або медикаментів - зараз на другому місці, оплата комунальних послуг - на третьому місці, придбання одягу або взуття і ремонт житла - наступні за рейтингом. Проте частки дещо змінилися. Наприклад, в порівнянні з груднем 2023 року значуще зменшилася частка тих, хто бере кредити для лікування або на медикаменти, і збільшилася частка тих, хто бере мікрокредити для відпочинку або відпустки”. Для більшості українців справедливе кредитування – це прозорі умови, зрозумілі договори та відсутність прихованих платежів. Понад половина опитаних схвально ставляться до штрафів лише за серйозні порушення. Це свідчить про усвідомлену фінансову поведінку клієнтів і прагнення до взаємної відповідальності з фінансовими компаніями. Але для цього позичальникам інколи бракує знань. Сергій Дембіцький, заступник директора Інституту соціології НАН України зазначає: “Так, цінність “знання”, скоріше є чинником, що збільшує ймовірність звернення до споживчого кредиту через кращу обізнаність. Решта цінносте: статус, влада, дозвілля та добробут потребують фінансових ресурсів. Можуть посилюватись за рахунок мікрокредитування. В будь-якому випадку, в центрі цієї історії знаходяться достовірні знання та релевантна інформація”. Результати дослідження доводять: ринок небанківського кредитування в Україні розвивається у бік прозорості, довіри та фінансової інклюзії.Мікрокредити стають не лише швидким, а й соціально важливим інструментом підтримки українців у повсякденному житті.