Еспресо детальніше розповість про те, як 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту Червоної армії звільнили Київ від німецько-фашистської окупації в ході Київської наступальної операції. Ця подія стала ключовим етапом битви за Дніпро та визволення України від нацистських загарбників.Звільнення Києва: між перемогою і новою окупацією6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту Червоної армії завершили Київську наступальну операцію, звільнивши столицю України від німецько-фашистських загарбників і встановивши над нею радянський контроль. Ця подія стала переломним моментом у битві за Дніпро, але водночас — символом трагічного парадоксу: на зміну нацистській окупації повернулася радянська, яка принесла не мир і свободу, а нову хвилю репресій, депортацій та примусової мобілізації.Київ перебував під німецькою окупацією 778 днів — з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943-го. За цей час місто стало ключовим форпостом оборонної лінії Вермахту — так званого "Східного валу", який мав зупинити радянський наступ на Правобережній Україні.До осені 1943 року Київ лежав у руїнах. Із 900 тисяч довоєнного населення залишилося лише близько 180 тисяч. Решту було евакуйовано, вивезено на примусові роботи, або вони загинули від голоду, розстрілів і бомбардувань.Хрещатик було зруйновано вибухами, Успенський собор Києво-Печерської лаври — підірвано, а Бабин Яр став одним із найстрашніших символів Голокосту. Лише за кілька днів вересня 1941 року там розстріляли понад 33 тисячі євреїв, а згодом — тисячі військовополонених, ромів і українських підпільників.Ціна визволення і репресії післяфото: ВікіпедіяШтурм Києва розпочався вночі, о 4-й годині ранку 6 листопада 1943 року, коли передові підрозділи 38-ї армії генерала Москаленка увійшли в місто з північного заходу.За офіційними даними, у Київській операції загинуло близько 417 тисяч радянських солдатів і офіцерів. Історики вважають, що ці втрати були значною мірою наслідком політичного тиску з Москви. Адже диктатор Сталін вимагав узяти Київ до 7 листопада — річниці Жовтневої революції, аби зробити "подарунок" до свята. Наступ проводився поспіхом, без достатньої підготовки, і ціна цього символічного "подарунка" вимірювалася десятками тисяч життів.У країнах антигітлерівської коаліції битва за Київ сприймалася як стратегічна перемога, що зруйнувала плани німецького "бліцкригу" та прискорила визволення Європи. Але для України це було лише часткове визволення.Повернення радянської влади супроводжувалося новими репресіями, арештами й депортаціями. Тисячі українців, які перебували під німецькою окупацією, були звинувачені в "зраді Батьківщини". Почалися масові примусові мобілізації до Червоної армії, так звані "чорносвитники" — чоловіки без військової підготовки, яких кидали на передову.У наступні роки радянська влада здійснила депортації кримських татар, українців із Галичини та Волині, а також нову хвилю колективізації, що призвела до повоєнного голоду 1946–1947 років.Український внесок у перемогуЗа даними істориків, у вигнанні нацистів брала участь велика частина України. Загалом понад 6-7 мільйони українців воювали у складі Червоної армії, партизанських загонів і підпілля. Ще близько 100 тисяч вояків УПА боролися за незалежність України, як проти нацистів, так і проти радянського режиму. За різними оцінками, у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, причому приблизно половина з них — цивільне населення. Таким чином, українці воювали на всіх фронтах — і на Сході, і на Заході, — наближаючи спільну перемогу над нацизмом, але не всі з них дочекалися справжньої свободи.Сьогодні визволення Києва — це не лише згадка  військової звитяги, а й момент історичного осмислення. Ця дата нагадує про те, що перемога без свободи — неповна, а жертви, покладені заради чужої імперії, несуть нові трагедії.Читайте також: Третину життя провела в радянських таборах: минає 111 років з дня народження зв'язкової Шухевича – Катерини Зарицької