Україна перебуває у 2025 році із масштабними потребами у фінансуванні державного бюджету – 2,6 трлн грн. З них 2,0 трлн грн – це покриття фіскального дефіциту (22,1% ВВП), ще 0,6 трлн грн – погашення державного боргу (5,5% ВВП).

Попри величезний обсяг, ці потреби менші, ніж у 2024 році – майже на 10 в.п. ВВП, або на 360 млрд грн. Уряд розраховує, що внутрішні запозичення профінансують близько 28% потреб, тоді як зовнішні кредити й гранти – до 70%. Це підкреслює критичну залежність українських фінансів від міжнародної підтримки.

Дефіцит під контролем, але баланс хиткий

Дефіцит державного бюджету поступово скорочується: починаючи з лютого 2025 року, він наближається до законодавчо визначених параметрів – 23% ВВП за останні 12 місяців проти планових 22% ВВП.

Позитивним сигналом є те, що доходи бюджету (без грантів) зростають швидше за видатки: +26% проти +23%, що відкриває шлях до поступового зниження дефіциту.

Покриття потреб власними доходами – рекордне

У 2025 році рівень покриття видатків і боргових виплат за рахунок власних доходів піднявся до 59% (проти 48% у законі). Це найкращий показник за роки війни.

Однак 68% усіх видатків бюджету припадає на сектор безпеки й оборони – це 41% ВВП. Така структура видатків формує хронічний тиск на дефіцит і звужує можливості держави підтримувати інші сфери – освіту, медицину, інноваці

Витрати та борг: рівновага на межі

Співвідношення видатків дежбюджету до ВВП досягло 60%. Це означає, що кожна друга гривня створеного в країні ВВП перерозподіляється через бюджет.

Як наслідок, державний борг зріс до 93% ВВП, хоч і залишається нижчим за гранично допустимий рівень (98%). При цьому 75% боргу – зовнішній, а 25% – внутрішній.

Утім, 70% усіх відсоткових платежів іде саме на внутрішній борг –  результат жорсткої монетарної політики НБУ та високої дохідності ОВДП.

Податкове навантаження зростає

За останні три роки рівень податкового навантаження зріс із 31% до 36% ВВП.

Зменшилась частка промисловості, сільського господарства й транспорту у структурі податкових надходжень, натомість зросли платежі від банківського сектору, державного управління та оборони.

Особливо помітно скоротилась роль Держмитслужби – з 32% усіх платежів у 2021 р. до 27% у 2025 р.

Цікаво, що у сфері «Мистецтво, розваги, спорт» у 2024 році було сплачено 40 млрд грн податків (переважно азартні ігри), але у 2025 році спостерігаються від’ємні нарахування через судові рішення та переплати.

Фіскальна політика: потенціал вичерпується

Попри масштабні витрати, фіскальний імпульс – тобто вплив бюджету на економічне зростання – залишається від’ємним.

У 2025 р. первинний дефіцит сектора ЗДУ становить 22% ВВП (проти 28% у 2023 р.). За два роки сукупний фіскальний імпульс – мінус 5,7% ВВП.

Держава більше не має ресурсу для розширення фіскальних стимулів.

Єдиним шляхом компенсувати цей ефект може стати пом’якшення монетарної політики, адже сьогодні кредитні умови залишаються рекордно жорсткими, що стримує бізнес і інвестиції.

Ключові висновки

• Поточний дефіцит держбюджету – 23% ВВП, близький до цільових параметрів.
• Темпи зростання доходів перевищують темпи зростання видатків.
• Рівень покриття потреб власними доходами піднявся до 60%, що є рекордом воєнного часу.
• Висока частка оборонних витрат обмежує економічний ефект фіскальної політики.
• Залежність від зовнішнього фінансування та висока вартість внутрішніх запозичень створюють ризики боргової стійкості.
• Для підтримки відновлення потрібне розширення податкової бази, ефективніше адміністрування платежів і зниження жорсткості монетарних умов.

Українські державні фінанси у 2025 році балансують між війною та відновленням. Бюджет поступово стає більш збалансованим, але ресурсна база держави вичерпується. Подальша стабільність – у синергії фіскальної, монетарної та структурної політики, спрямованої не лише на виживання, а й на економічне зростання після перемоги.

Богдан Данилишин

Український державний та політичний діяч