Уявімо, що всі громади і мери — святі. Ідеальні. Але є одна уявна громада, де на позачерговому засіданні місцевої ради вирішили "пакетом" роздерибанити 500 земельних ділянок. Хто мав би це зупинити? Прокуратура? З 2015 року таких повноважень вона не має. ДБР, НАЗК, БЕБ, НАБУ, САП, ВАКС…? Певен, ви чули ці абревіатури, але ні — жодна з них на етапі фіксування порушення законності рішень ОМС повноважень не має.

Насправді, ця історія, як і громада, зовсім не вигадана. А без створення окремої системи стримувань незаконних рішень місцевих рад, ми й далі матимемо десятиліття судових тяганин.

5 листопада 2025 року Верховна Рада ухвалила рішення, яке, без перебільшення, стане чорним днем в історії реформи децентралізації та організації державної влади. Під час розгляду у другому читанні законопроєкту №14048, депутати остаточно підтримали концепцію державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування, яка формально не суперечить індикаторам для отримання траншу допомоги, але по суті — імітує реформу і вводить в оману наших європейських партнерів.

Задекларована мета законопроєкту була шляхетною та вкрай необхідною — встановити ефективну систему державного нагляду за законністю актів органів місцевого самоврядування (ОМС). Тобто створити цивілізований, дієвий запобіжник від перевищення повноважень, місцевих "шкурняків" та корупційних схем.

Тобто, коли умовна міська чи обласна рада ухвалюють рішення, що суперечить закону, мав бути створений механізм, що дозволить ефективно зупинити дії цих актів переважно без судової тяганини. До того, як ці рішення набудуть чинності, а держава і громадяни зазнають шкоди. Тобто справедливий дієвий запобіжник від перевищення повноважень, шкурняків, "туалетних схем" тощо.

І це не ми собі вигадали — такий інститут "префектів" (тобто державного нагляду за законністю ухвалених актів ОМС) працює у країнах, на які ми орієнтуємося. І цей механізм — пряма вимога ЄС, зокрема по Ukraine Facility, для надання 560 млн євро (майже 27 млрд грн). Враховуючи очікувану діру в бюджеті 2026, це дуже необхідні нам кошти.

Однак те, що ми отримали в редакції, підтриманій монобільшістю та їхніми сателітами, зокрема з заборонених партій, є повною імітацією реформи. Це спроба "продати повітря" нашим міжнародним партнерам. І це — прямий шлях до зміцнення феодалізму та корупції на місцях.

Що пішло не так?

Депутати "Слуги Народу" та їхні сателіти з подачі Асоціації міст України свідомо видавили з майбутнього закону норми про нагляд за більшістю (понад 90%) рішень місцевих рад. І тут важливо пояснити більш детально.

Місцева влада має повноваження, які поділяються на делеговані та власні.

Делеговані — коли держава окремими законами надає ОМС повноваження, які мають розвантажити держапарат і зробити послуги ближчими до людей. Наприклад, коли функції міграційної служби щодо видачі паспортів переходять на місця. Або ж організація ЦНАПів із надання зручних державних послуг у громадах тощо.

У той час як власні повноваження — це, увага, про розпорядження майном, землею громад та інші.

У редакції першого читання був нагляд на предмет законності ухвалення всіх рішень ОМС. Тоді як до другого читання було враховано лише одну правку, суть якої — не поширювати нагляд на власні повноваження. А це — абсолютна більшість усіх рішень місцевих рад! Як ви вже зрозуміли, це рішення про землю та майно громад, де найбільше корупційних ризиків — і ці рішення з-під нагляду виводять.

Тобто різні "туалетні схеми" Києва і надалі залишаться в "сірій зоні" права. На них і надалі не буде запобіжника — інструменту реагування на такі порушення та їх усунення в досудовому порядку.

Тривалий шлях до реформи, що не відбудеться

Щоб зрозуміти драматизм ситуації, варто згадати, як довго ми йшли до цієї реформи. Дискусія про запровадження ефективного нагляду — це не питання останніх місяців. Це історія, що почалася ще 2020 року із законопроєкту №4298 , який мав забезпечити комплексну реформу місцевих державних адміністрацій (МДА) та перетворити їх на органи префектурного типу для нагляду за законністю рішень ОМС.

Протягом 2020–2021 років законопроєкт №4298 мав декілька редакцій. Предмет нагляду в цих версіях, незважаючи на постійні баталії, був досить стабільним. Він охоплював ключові аспекти, зокрема кадрові рішення, бюджетні акти, а головне — рішення, що стосуються землі та комунального майна, які очікувано становили вищий інтерес, оскільки вони несуть найбільші корупційні ризики.

Крім того, попередні редакції, які забезпечували дієвий запобіжник, передбачали, що орган нагляду (МДА або Мінрегіон) міг зупиняти дію незаконних актів одночасно зі зверненням до суду. Це був цивілізований і пропорційний механізм, який дозволяв оперативно нейтралізувати незаконне рішення до того, як воно спричинить незворотні наслідки.

Проте Асоціація міст України (АМУ), яка ідеологічно виступає проти повноцінного нагляду, постійно "валила" ці законопроєкти, використовуючи свій вплив у парламенті. Вони заблокували саме норму про тимчасове зупинення дії акта.

У результаті, на початку 2025 року після п'яти редакцій проєкту закону, стало зрозуміло, що №4298 не має шансів набрати 226 голосів. Тож була зроблена спроба провести "коротку" версію реформи — законопроєкт №13150 , що теж зазнав фіаско. А згодом — народився №14048 . Редакція цього законопроєкту в першому читанні була найм'якшою формою нагляду, але навіть вона передбачала нагляд за законністю усіх рішень ОМС. Що ж пішло не так?

Неймовірний збіг: роль Асоціації міст України та мера Києва

Неможливо ігнорувати обставини, за яких відбулося це критичне звуження нагляду.

Протягом 2024 року, коли тривало обговорення попередніх версій закону (№4298), Асоціація міст України (АМУ, яку очолює міський голова Києва Віталій Кличко), не висловлювала принципових заперечень щодо включення до предмета нагляду власних повноважень. Більше того, ще у серпні 2024 року Асоціація пропонувала зберегти нагляд за власними повноваженнями — як бачимо з порівняльної таблиці нижче:

Але у лютому 2025 року позиція АМУ змінилася на 180 градусів, і вони почали активно вимагати виключення нагляду за власними повноваженнями.

Чому? Можливо, це просто збіг, але виглядає справді дуже дивно. 6 лютого 2025 року НАБУ викрило злочинну організацію в Київській міській раді , яка була причетна до масштабної земельної корупції (так звана "туалетна схема"). Як встановило розслідування Bihus.info, до фігурантів цієї схеми належали заступники міського голови, депутати Київради, керівники департаментів та комунальних підприємств у структурі КМДА.

Після розголосу довкола операції "Чисте місто" асоціація, яку очолює Віталій Кличко, різко змінила позицію. У 2025-му році Асоціація міст України стала активно наполягати на звуженні предмета нагляду до делегованих повноважень. У разі ухвалення такої моделі, власні повноваження (такі, як розподіл бюджету, земельних ділянок, і багато інших питань) залишаться поза наглядом. Складно вірити в такі збіги та різку зміну позиції.

У розмові з експертами ми дійшли висновку: якщо мер (чи його більшість) зацікавлений у проходженні "зашкварного" рішення, як-от забудова заповідної зони, він не застосує своє право вето. Рішення пройде, а громадськості, яка має обґрунтовані докази його незаконності, не буде куди звернутися, крім як до суду, який триватиме роками.

Повноцінний нагляд створював би незалежний від мера орган, до якого можна звернутися. У більшості випадків, за наявності чітких аргументів про порушення закону, таке рішення було б виправлено у досудовому порядку, оскільки міській раді простіше виправити порушення закону, ніж заходити в судовий процес з префектами (МДА або Мінрегіоном) та у разі програшу мати додаткові проблеми. Цей механізм діалогу є цивілізованим запобіжником.

Але зараз, завдяки потужному лобі мерів, цей запобіжник так і не буде створено.

Міжнародні зобов'язання та "Продаж повітря"

Ухвалення закону №14048 — ганебне напіврішення. Реформа нагляду — це міжнародне зобов'язання України. У межах плану Ukraine Facility ми взяли на себе обов'язок запровадити домірну систему забезпечення законності в діяльності ОМС, що, за нашими домовленостями, передбачало переформатування місцевих державних адміністрацій в органи префектурного типу.

Цей індикатор мав бути виконаний ще у першому кварталі 2025 року. Ціна питання для нашого бюджету — 560 мільйонів євро.

Ключові особи в "Слузі Народу" закликали прийняти закон у такому вигляді, щоб отримати хоча б 226 голосів і виконати цей індикатор, мовляв, колись потім — можливо, у наступному скликанні — ми "допиляємо" закон. На жаль, це хибна позиція, яка демонструє політичну слабкість. Норми закону передбачають, що нагляд почне діяти через рік після завершення воєнного стану. У разі ухвалення, закон вже без шансів буде змінити в цьому скликанні.

Зараз же влада просто "продає повітря" нашим європейським партнерам. Ми даємо їм закон, що формально відповідає назві індикатора, але фактично не створює жодного нового дієвого механізму забезпечення законності. Невже хтось вважає, що європейські партнери не зануряться в ситуацію? Вже зовсім скоро нам поставлять цілком логічне питання: "А що це було? А навіщо ви це зробили?". Ми ризикуємо підірвати довіру до себе при обговоренні наступних раундів підтримки, коли йтиметься про справжні, а не імітаційні реформи.

Дублювання існуючого контролю

Контроль за "делегованими" повноваженнями насправді вже існує. Він врегульований чинною постановою Кабінету Міністрів №339 від 1999 року . Ухвалюючи закон, який обмежує нагляд лише цими повноваженнями, влада фактично створює правову невизначеність щодо межі між старим "контролем" та новим "наглядом".

Але нагляд за тим, як ділять землю, як забудовують парки, як роздають майно — залишиться без запобіжників. Схоже, що це влаштовує як центральну владу, так і місцевих "феодалів".

Зелене світло "Туалетним схемам"

Спотворення реформи, окрім гарантованого псування іміджу України перед західними партнерами, дає дуже чіткий внутрішній сигнал на місцях: "Продовжуйте пиляти".

Оскільки закон не включатиме до державного нагляду абсолютну більшість рішень місцевих рад. Як ми переконалися на прикладі Києва, саме індивідуальні акти, які стосуються земельних питань, є основою "туалетної схеми" та інших подібних історій. Вони залишаться у "сірій зоні" права без запобіжника для реагування у досудовому порядку.

Нам потрібне зріле рішення

Думаю, кожен, хто читатиме цей текст, добре розуміє необхідність у коштах. Коштах, які надходять від наших міжнародних партнерів. Країні потрібні ресурси на армію та виживання. Але це хиба — проголосувати за імітацію реформи, а потім роками ходити з опущеними очима. Хиба — проголосувати за надходження до бюджету 560 млн євро (майже 27 млрд грн), залишивши відкритими двері для корупції в місцевих радах, бюджети яких — 750 млрд грн.

Саме тому я вносив пропозицію про виключення абзаців, які свідомо звужують предмет нагляду виключно до делегованих повноважень. На жаль, ця пропозиція, як і пропозиції колег, які боролися за дієві механізми нагляду, не була підтримана. 250 колег проголосували за "нагляд без нагляду".

Закон №14048 у фінальному вигляді — це постріл в ногу під час марафонського забігу України до Євросоюзу. І це — "зелене світло" на продовження феодалізму і місцевих "шкурняків".

Роман Лозинський , народний депутат України