Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив Романа Насірова до 6 років позбавлення волі. Це одна з найперших справ Національного антикорупційного бюро (НАБУ) щодо ТОП чиновників України. Та чи дійсно Насіров сяде за ґрати?

Минулого тижня ВАКС ухвалив вирок в справі ексголови Державної фіскальної служби (2015-2018) Романа Насірова, його засудили до шести років позбавлення волі. А також позбавили права обіймати певні посади і оштрафували на 17 тисяч грн (максимальна можлива сума штрафу, передбачена законом за такий злочин). Насірова взяли під варту прямо в залі суду.

Іншого обвинуваченого у справі – екскерівника Департаменту погашення боргу ДФС Володимира Новікова – визнали невинуватим.

Проте вирок набуде законної сили тільки якщо його підтвердить апеляційна палата ВАКС. І немає жодних сумнівів, що Насіров оскаржуватиме це рішення в апеляції.

Підозру у цій справі Насірову вручили ще у 2017 році – 8 років тому. А події, які розглядали у суді, сталися у 2016 році. Отже, строки давності у цій справі збігають вже дуже скоро – 29 квітня 2026 року. Тобто, наразі існує три можливі сценарії у розвитку цієї справи:

1. або апеляція ВАКС встигає до цього часу розглянути справу Насірова і підтверджує його вину,
2. або апеляція змінює вирок,
3. або (що найбільш ймовірно) Насіров уникає відповідальності, оскільки 29 квітня 2026 року просто закінчиться строк, протягом якого Насірова можна притягнути до відповідальності.

Справа Насірова – одна з найзнаковіших справ НАБУ. До слова, розслідування цієї справи починав колишній детектив НАБУ, а нині – очільник Спеціалізованої антикор прокуратури (САП) Олександр Клименко.

Читайте також: Інвестор зі зведень НАБУ. Як експодатківець Насіров почав будувати житлові комплекси в Києві

Коротко нагадаю – ексголова ДФС Насіров обвинувачується у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він протягом двох років надавав незаконні розстрочення зі сплати податків фірмам, пов'язаним з екснардепом-втікачем Олександром Онищенком і його "газовою схемою". Збитки державі склали понад 2 млрд грн.

Онищенка, до речі, ВАКС вже визнав винним у "газовій справі". Проте судді апеляції ВАКС Сергій Боднар і Даниїла Чорненька своїм ганебним рішенням повернули справу на повторний розгляд до суду першої інстанції, де зараз справу слухають з самого початку.

Якщо апеляція ВАКС не встигне розглянути справу до спливу строку давності – виникне питання чи спроможна ця інституція взагалі розглядати справи про ТОП корупцію. Та чи є виправданим існування антикорупційного суду загалом.

Як і хто намагався саботувати справу?

З перших судових засідань у справі у 2017 році адвокати Насірова ускладнювали розгляд, допускаючи численні зловживання та спроби фігуранта уникнути відповідальності. Чого варта лише спроба Насірова злягти "під ковдрою" у лікарню під час обрання йому запобіжного заходу.

Тільки завдяки тому, що небайдужі громадяни у 2017 році кілька днів стояли під Соломʼянським судом (нагадаємо – Вищого антикорсуду ще не існувало на той момент, він виник у 2019 році), Насірова все ж взяли під варту.

У листопаді 2017 року справу передали до Шевченківського суду, де її розглядали майже два роки. Відтоді було призначено майже 30 судових засідань, однак увесь цей час прокурори лише зачитували обвинувальний акт. Це сталося тому, що адвокати Насірова наполягли, щоб вони зачитали його повністю – а це 774 сторінки.

Наприкінці 2019 року був створений Вищий антикорупційний суд, куди закон зобовʼязував передати з інших судів усі справи, слідство в яких вело НАБУ. Так справу Насірова передали до ВАКС наприкінці жовтня 2019 року.

Слухання справи у ВАКС зайняло 6 років.

За ці 6 років ВАКС призначив 213 судових засідань:

• 21 з них – відклали за клопотанням адвокатів Насірова;
• 8 – через неявку обвинувачених Насірова та Новікова чи їхніх захисників;
• 5 – за клопотанням прокурора;
• 6 – у звʼязку з перебуванням когось з суддів в нарадчій кімнаті за іншими справами;
• 5 – у звʼязку з відпусткою когось з суддів;
• 16 – у звʼязку з перебуванням когось з суддів на лікарняному.

Тобто, по факту відбулося 152 засідання.

За цей час у суді дослідили понад 400 томів доказів та допитали свідків.

Але навіть після передачі справи у ВАКС – проблеми у слуханні точно не закінчилися. Зі сторони Насірова та його захисників ми побачили численні спроби саботувати справу.

На етапі дослідження доказів у суді обвинувачені зачитували практично кожну сторінку кожного тому наданих прокурором документів. А томів, нагадаю, понад 400. Після цього суд змінив порядок, надавши адвокатам і обвинувачуваним можливість коментувати не кожен том окремо, а сукупно всі докази. І, хоча Насіров та Новіков продовжували зачитувати те ж саме, певною мірою розгляд справи вдалось пришвидшити.

Різноманітних зловживань стало все більше ближче до кінця судового розгляду. Так, у квітні цього року після того, як у судових дебатах почав виступати інший обвинувачений Новіков – Насіров раптом вирішив мобілізуватись у тилову частину, щоб зупинити судове провадження. Адже його виступ у дебатах був наступним. Проте, це йому не вдалось. Ба більше, така спроба уникнути відповідальності призвела до того, що судді взяли Насірова під варту та збільшили заставу.

Загалом захист виступав в дебатах з квітня по кінець жовтня цього року. Весь цей час вони та їхні підзахисні просто повторювали одну й ту саму інформацію. Загалом виступ Насірова та його захисників в дебатах тривав понад 30 годин, що зайняло близько 13 судових засідань.

Під час свого виступу в дебатах сторона захисту намагалася довести суду, що справа проти ексголови ДФС – "політизована" та "надумана", а її мета зокрема – "скалічення карʼєри і долі молодого спеціаліста Насірова".

Сам Насіров у суді неодноразово починав із гасел щодо його "боротьби з цим бездоказовим кримінальним правопорушенням протягом 9 років". Також він палко розповідав, як впроваджував реформи у ДФС та ламав радянську систему.

Під час виступів Насірова у суді близько 100 разів звучало прізвище екснардепа Онищенка. Насіров стверджував, що не знайомий з Онищенком і наполягав на тому, що нікому з працівників ДФС "вказівок щодо фірм нардепа не давав, не сприяв [уникненню сплати податків]".

Під час дебатів Насіров зазначив, що йому залишилось оголошувати 120 аркушів зі своєї промови, однак через 2,5 години його виступу, наприкінці засідання, він зазначив, що в нього залишилось – так само 120 аркушів.

Щойно суд почав обмежувати Насірова, щоб той не зловживав, він знову почав затягувати розгляд за допомогою адвокатів. Зокрема для затягування процесу Насіров розривав угоди із адвокатами. А самі адвокати – постійно то ходили у відпустку, то були "зайняті". Отже, до справи вводились нові адвокати, через що засідання відкладали для "ознайомлення з матеріалами справи". На фінальному етапі розгляду справи всі ці дії тривали близько трьох місяців.

Так Насіров розтягнув дебати, а коли вони нарешті закінчились і прийшов час останнього слова, виступ ексголови ДФС тривав близько 8-ми годин. Там він знову розповів історію своєї роботи головою фіскальної служби та рішучі реформи установи за його керування.

***

Як ми важе зазначили вище, далі на справу чекає розгляд в апеляції ВАКС. Проте існує висока ймовірність, що Насірову вдастся уникути відповідальності, бо останнє число, коли апеляція може прийняти вирок – 29 квітня 2026 року. А описані вище маніпуляціїу справі доводять – Насіров з адвокатами точно будуть робити усе, аби затягнути розгляд.

Тож слухання цієї справи буде справжнім викликом перед апеляційною палатою. Чи впораються вони з ним – покаже чи спроможний ВАКС взагалі саджати ТОП посадовців.

На жаль, такі ситуації, де справи слухаються в суді роками, а потім можуть закритись за спливом строків, не є поодинокими.

Чому так? Одна з причин у тому, що Кримінальний процесуальний кодекс не дає суддям достатніх механізмів протидії зловживанням, на кшталт тих, які ми побачили у справі Насірова.

Аби такі маніпуляції у справах припинилися, потрібні зміни до Кримінального процесуального кодексу. А саме:

• визначити, що таке зловживання та заходи примусу, які суд може застосувати для припинення зловживанням правами. Сьогодні в кримінальному процесі майже немає ефективних інструментів протидії зловживанням сторін.
• надати суду право обмежувати обвинувачених в часі під час дебатів та при оголошенні останнього слова в разі, якщо обвинувачений явно спеціально затягує їх.

Крім того, потрібно змінити перебіг строків давності – часу, за який правоохоронці і суд мають притягнути винного до відповідальності. Зараз строк рахується від вчинення злочину і до моменту набрання вироком законної сили. Тому, як видно на прикладі Насірова, справу на всіх етапах можна успішно затягнути до спливу строку, після якого злочинця вже не вдасться покарати.

Щоб цього уникнути, варто зупинити перебіг давності з моменту направлення справи до суду. Так вдасться прискорити розгляд у суді, адже усвідомлення неможливості уникнути покарання зменшить кількість зловживань процесуальними правами.

Проте, будемо чесні – найближчим часом ці зміни варто вважати практично неможливими. Адже їхнє прийняття залежить від депутатів Верховної Ради.

А більшість з них – зокрема після голосування скандального закону зі знищення незалежності НАБУ і САП – показали, що жодним чином не зацікавлені у покращенні кримінального процесу.

Роман Вербовський , юрист Центру протидії корупції