Міжнародна команда дослідників під керівництвом професора Лінь Лу із Шостої лікарні Пекінського університету вивчила роль мікробіоти кишечника у регулюванні сну. Автори дійшли висновку, що кишкові бактерії активно впливають на цикли сну та неспання, а порушення мікрофлори можуть сприяти розвитку безсоння, апное сну та інших розладів. Як пише «Главком», дослідження опубліковане в журналі Brain Medicine.

Бактерії кишечника взаємодіють з мозком через блукаючий нерв, імунну систему та обмін речовин. Вони виробляють активні сполуки – наприклад, коротколанцюгові жирні кислоти, які знижують запалення та покращують якість сну. Інші метаболіти беруть участь у синтезі серотоніну та мелатоніну – гормонів, що регулюють настрій та циркадні ритми.

Крім того, деякі види бактерій, такі як Lactobacillus та Bifidobacterium, сприяють виробленню гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) – ключового гальмівного нейромедіатора, який допомагає організму розслаблятися та засипати.

Аналіз показав, що при хронічному безсонні та апное знижується різноманітність мікрофлори та зменшується кількість «корисних» бактерій. Схожі зміни спостерігаються у людей із порушенням циркадних ритмів – наприклад, у працівників нічних змін.

Цікаво, що схожі мікробні сигнатури виявлені і при нейродегенеративних захворюваннях, що супроводжуються порушенням сну, наприклад, при хворобі Паркінсона. Це дає підстави вважати мікробіоту за можливий маркер ранніх стадій таких порушень.

Вчені розглядають мікрофлору як нову мету для терапії розладів сну. Клінічні випробування вже показали, що пробіотики та пребіотики здатні покращувати якість сну та знижувати рівень стресу. Наприклад, штами Lactobacillus plantarum та Bifidobacterium breve покращували показники сну у пацієнтів із безсонням. Більш радикальний метод – трансплантація мікробіоти кишечника – у невеликих дослідженнях також показав поліпшення сну у пацієнтів з хронічним безсонням та супутніми захворюваннями.

До слова, ген циклін А2 (CCNA2), який зазвичай відключається після народження, здатний заново запускати поділ клітин серця та відновлювати ушкодження після інфаркту та серцевої недостатності. Такого висновку дійшли вчені з лікарні Маунт-Сінай.