У цій війні потрібні нові рішення, які не дозволили б її затягувати на роки. Очевидно, необхідно позбавити агресора ілюзій можливості подальших захоплень території України без катастрофічних для нього наслідків.

Якщо Україна разом зі США й іншими партнерами хочуть підсилити переговорну позицію, необхідно застосовувати додаткові важелі й аргументи. Одним з них могло бути залучення приватник військових компаній (ПВК), насамперед – американських і британських.

Чому дискусія щодо цього фактично припинилася? Чому лежить «мертвим вантажем» проєкт Закону України про міжнародні оборонні компанії? Чому немає аналізу застосування подібного роду можливостей в поточному моментові війни й пропозицій Кабінету Міністрів саме в цій сфері? Судячи зі свіжих «зимових ініціатив», гроші ж з'явилися.

Ми розуміємо, що використання ПВК – не про пряме залучення до бойових дій, розуміємо, що тут треба чітко все визначити у нормативно-правовій базі і що це, насамперед, бізнес.

Але навряд чи знайде обґрунтоване заперечення те, що швидке створення належних фортифікаційних споруд, логістична підтримка, охорона об’єктів, зокрема тих же родовищ корисних копалин (як там бізнес-угоди зі США?), могли би зменшити навантаження на Сили оборони України і до того ж дати чіткий сигнал російським загарбникам про присутність додаткових інтересів в Україні тих же США чи Великої Британії.

Так. Це навряд чи зараз зупинить агресора від продовження атак на цивільні об’єкти, в тому числі під охороною ПВК, але, як свідчить історія, в подібних ситуаціях наслідки завжди були. Так чи інакше.

Відчувається що британська, а можливо й американська сторона саме зараз можуть розглянути таку пропозицію. Поки «охочі» стануть «рішучими» пройде багато часу, а нам потрібна підтримка та нові рішення вже зараз! Залучення приватних військових кампанії – могло би бути одним з таких додаткових рішень.