Міжнародний паралімпійський комітет реабілітує агресора

27 вересня українців шокувало рішення Міжнародного паралімпійського комітету (МПК) про зняття усіх обмежень щодо росії та Білорусі.

Спортивні функціонери розіслали перед агресором "червону доріжку" до прийдешньої зимової паралімпіади. Більше того, створили найкомфортніші умови для виступів – фактично повернули все до стану, що існував перед повномасштабним вторгненням рф.

Росіяни та білоруси мали виступати під прапорами своїх держав, їхні гімни могли звучати під час нагородження, жодних перепон до залучення в команду учасників так званого "СВО" не передбачалося.

Вражаючий цинізм! Ніби й не було майже чотирьох років великої війни. Забуті близько 60 тис жертв серед цивільного населення України, близько тисячі зруйнованих спортивних об'єктів, забуті вбиті росією українські спортсмени.

Чому так сталося?

Росія з перших днів повномасштабної війни шукала способів повернутися у великий спорт. На рівні МОК їй це вдалося лише частково. Комітет дозволив федераціям приймати рішення про участь рф у заходах, але водночас на турнірах під своєю егідою не допускав російської символіки та долучення до командних видів спорту. Не завжди ефективно, але хоч якось працював "фільтр" стосовно відвертих путіністів та пропагандистів війни.

Тому Кремль вирішив завдати флангового удару. Застосував лобістський та корупційний ресурс, аби схилити МПК на свій бік. Росіяни врахували той факт, що до паралімпійських змагань прикуто набагато менше уваги медіа і громадськості. Отже, простір для зловживань набагато ширший.

Впевнена, що у майбутньому ми почуємо конкретні прізвища людей, які пішли на колаборацію з росією.

Президент МПК Ендрю Парсонс після повномасштабної агресії засудив рф та закликав до миру. Тоді російських паралімпійців не допустили до Ігор в Пекіні, а пізніше Міжнародний паралімпійський комітет призупинив членство рф та Білорусі. На літній Паралімпіаді в Парижі вони могли виступати лише як нейтральні спортсмени.

Але в березні цього року риторика Парсонса змінилася. Він заявив, що є вірогідність повернення росіян до змагань, якщо відбудеться припинення вогню. Очевидно, Комітет втомився так довго чекати й вирішив дати "зелене світло" рф та Білорусі у розпал бойових дій.

На тому ж засіданні, де приймалося рішення щодо "амністії" агресору, Ендрю Парсонса переобрали керівником МПК. Й це могло стати однією з причин, чому він не заперечив проти лояльного до росії курсу.

Ми не зустрінемо убивць на Паралімпіаді

Найбільш болючим для України наслідком нової політики Міжнародного паралімпійського комітету могла бути зустріч на Іграх з російськими військовими, які вбивали наших людей на війні.

Очільник Паралімпійського комітету росії Павло Рожков недавно заявив, що близько 30-ти учасників так званого "СВО" увійшли до складу паралімпійських збірних рф. Їх ставатиме ще більше, адже такою є державна політика. Фактично в рф відбувається тотальна мілітаризація паралімпійського руху. В цих умовах сподіватися на відданість росіян принципам миру та чесного змагального спорту не доводиться.

Перспектива зіштовхнутися на Іграх в Італії із СВОошниками, в яких руки заплямовані кров'ю, була цілком реальною.

Але МПК, ухвалюючи своє ганебне рішення, не врахував позицію федерацій з тих зимових видів спорту, що складають основу паралімпійського руху. Наразі Міжнародна федерація лижного спорту та сноуборду (FIS), Міжнародний союз біатлоністів (IBU), Всесвітня федерація керлінгу та Всесвітня федерація паралімпійського хокею зробили все, щоб росіян і білорусів не було на паралімпіаді. Вони заборонили їм брати участь у відбіркових змаганнях й це фактично заблокувало доступ до Ігор.

Перешкодити глобальному реваншу

Ці події свідчать про дві протилежні тенденції у світовому спорті. З одного боку, проросійські сили намагаються зняти хоча б частину обмежень для агресора. З іншого боку, є достатньо прибічників дотримання суворих спортивних санкцій.

Україна повинна й далі наполягати на справедливості своєї позиції за принципом – жодної участі до припинення війни та відшкодування збитків.

Перемога над Міжнародним паралімпійським комітетом не остаточна. Достеменно невідомо як поводитимуть себе федерації з літніх видів спорту і чи не прислухатимуться вони до Кремля.

Тому найкращим варіантом було б відновлення статусу-кво, коли російські організації виключені з МКП та знаходяться поза межами руху.

Для цього у нас достатньо аргументів. Росія й далі веде бойові дії, вона окупує наші землі в міжнародно визнаних кордонах, вона здійснює так звані "спортивні анексії": створює філіали своїх спортивних організацій на тимчасово окупованих територіях. Російський та білоруський спорт цілком покірний волі своїх диктаторів.

Важливо доносити ці меседжі до якнайширшої аудиторії, гуртувати наших союзників, виступати зі спільними ініціативами, ставити в приклад ті міжнародні спортивні федерації, які залишаються вірними принципам чесного спорту.

Ми боремося за те, щоб триколор не затьмарив олімпійський прапор, щоб на його білому фоні не проступала кров, щоб на міжнародних іграх змагалися люди миру, а не люди війни. Успіх України на цьому шляху визначить траєкторію розвитку світового спорту на найближчі десятиліття.

Ольга Саладуха