Росія останнім часом перетворюється на ресурсну базу Китаю, при цьому місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Служби зовнішньої розвідки (СЗР).

"Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, а місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод", - зазначили у розвідці.

Повідомляється, що одним із ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Деріпаски та китайської Shenhua Group.

Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати 5 млн тон вугілля щороку до Китаю – близько 500 вантажівок на добу.

Для цього будується нова траса, яка пройде лише за 200 метрів від сільських городів, за 1,6 км від джерела мінеральної води "Ямаровка" та через ліси з рідкісними видами рослин. Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські спеціалісти.

Тим часом компанія вирубує кедрові ліси, а спроби перенести трасу далі від заповідної зони гальмує бюрократія.

Залежність від Китаю проявляється і в туризмі. Іркутська область активно розвиває маршрути для китайських відвідувачів, бізнесмени з Пекіну скуповують землю й будують готелі на узбережжі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців та дедалі відвертіше називають озеро "своїм". За оцінками, на Далекому Сході вже мешкає до 2 млн громадян Китаю.

"Таким чином, навіть символ російського природного багатства – Байкал – поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами", - підкреслили у СЗР.

Китай офіційно декларує нібито нейтральну позицію у війні РФ проти України. Водночас Пекін зберігає активну співпрацю з Москвою, а низка китайських компаній постачає до РФ товари подвійного призначення, які можуть бути використані, зокрема, для виробництва озброєння.

Нагадаємо, раніше видання The Economist заявило, що Китай став головним постачальником для воєнної машини Росії. Припускається, що Пекін міг передати Москві летальну зброю.

При цьому сьогодні стало відомо, що саміт між лідером Китаю Сі Цзіньпіном і президентом США Дональдом Трампом став одним із найрезультативніших за останні роки. Так, він вперше відкрив можливість для реального залучення Пекіна до врегулювання війни в Україні.